«Апокрифи степу»: формальні й смислові калейдоскопи Ростислава Мельникова.

 
«Апокрифи степу»: формальні й смислові калейдоскопи Ростислава Мельникова
Книжки за жанрами

Всі книжки (1551)

Колонка

Проект з "Родимками" Іри Цілик - дещо інакший. Це була настільки вдала Ірина книжка (а ми знаємо, що говоримо, - не інтуітивно, а за статистикою), що нам було дуже шкода, що вона розійшлася в такій малій кількості друкованих примірників, більшість читачів надали перевагу скачуванню умовно безкоштовної електронної версії, не переймаючись запропонованою післяплатою. Авторам не звикати. Але кількість і тривалість цих скачувань навіть після того, як книжку припинили рекламувати в мережі, примушували нас шукати іншого продовження цій історії.

Новий проект реалізовуватиме освітні програми у сфері літератури, книжкової справи, літературного менеджменту та дотичних сферах суспільного життя, які пов’язані з роботою над текстом.

Отож, в нашому випадку кожен двадцятий захотів скачані електрони матеріалізувати в паперовій версії. Оце і є „рекламна користь” від вільного розповсюдження інформації (піратів), щоправда, непряму рекламу не так вже й легко, а пряму шкоду теж неможливо порахувати, бо значна частина тих, хто скачував, просто не отримала б доступу до паперової книжки, навіть якщо дуже хотіла б: книжка була на полицях переважно київських книгарень та мережі книгарень «Є».

Книголюбам пропонуємо купить мебель
для ваших книг.
Шафи зручні для всіх
видів книг, окрім електронних.
www.vsi-mebli.ua

zahid-shid.net

Телефонный спрвочник Кто Звонит

Життя бентежне, але не зле, як казала одна наша знайома. Тому нам доводиться давати рекламу, щоб підтримувати сайт проекту. Але ж Вам не складно буде подивитись її? Натискати на ці посилання зовсім необов’язково , але якщо Вам щось впало до вподоби - дозволяємо . З повагою, колектив "Автури".
Рецензія

18.03.2017

Рецензія на книжку:
Р.Мельників. Апокрифи степу : (поезія 1992-2012 рр.)

У «Видавництві Старого Лева» побачила світ нова книжка поета Ростислава Мельникова «Апокрифи степу».

Збірку можна назвати більше, ніж довгоочікуваною. Адже Мельників потужно дебютував у дев’яностих роках, став одним із центральних поетів свого покоління, заснував спільно з Сергієм Жаданом помітне літературне об’єднання «Червона фіра», але потім надовго «затих», лише зрідка публікуючи добірки віршів у періодиці (зате активно працюючи в галузі літературознавства: він написав чимало всього з історії літератури, впорядкував важливі книжки – наприклад, «смолоскипівські» вибрані твори Йогансена і Хвильового). Довідатися, що писав Ростислав Мельників протягом цих років, напевно ж, бажають чимало любителів сучасної української поезії. Втім, книжка дає навіть ширше часове охоплення. Про це свідчить її підзаголовок: «Поезії 1992-2012 років».

«Вибране» за двадцять років умістилось у вельми поміркований обсяг – 144 сторінки. Які дозволяють отримати непоганий узагальнений портрет поета.

Він, поет, часто вдається до закручених ритмічних, асоціативних, метафоричних лабіринтів (схоже, такий підхід більш притаманний поетиці його більш ранніх творів):

вікно то є завжди остання межа

між стрічкою мрій і потертим вагоном

і так покриває мережано мжа

посиніле скло і пошерхлі долоні (…)

Регулярно Ростислав Мельників займається і мовним калейдоскопом, конструюючи всілякі цікаві співзвуччя і співсенся.

Ми

вічні

нічні

гречкосії

Осінь

лапає

диМ

сивиМи

рукаМи

туМанів

Ми

запрягаєМ

степ (…)

Як нескладно зауважити, експериментує поет не лише із внутрішніми мовними процесами, але й із зовнішніми – розташування тексту, великі та маленькі літери, зліплення і розколювання деяких слів, виділення, шрифти й усі інші подібні речі сповнені в Мельникова не лише гри й пошуку, а також загадкових значень. Наприклад, виділені жирним шрифтом частини віршів (часто розташовані посередині чи й наприкінці текстів) у змісті книжки виявляються їхніми заголовками. Може, розшифрувати більше таких речей якоюсь мірою вам допоможе післямова іншого поета Олега Солов’я. А може, нічого розшифровувати й не треба, а краще віддатися гнучкій течій літерних річок.

Є, однак, у «Апокрифах степу» і вірші менш виразно естетського характеру. Вони позначені виразнішою емоцією, гострішою риторикою, прозорішим символізмом, простотою (а десь – і прогностичністю). Окремі з них, поза сумнівом, особливо гостро резонуватимуть саме в сьогоднішній Україні, хоч і було їх написано за зовсім інакших обставин:

війна – це суцільний і повний пиздець…

голений череп,

холод у яйцях…

десь за тиждень

перестане боліти плече…

кажуть,

пройдуть і приступи нудоти,

проте, можливо, й по тому

не раз зблюєш (…)

Як видно, книжці Ростислава Мельникова притаманна така варта безумовної поваги чеснота, як різноманітність. А ще, звісно, треба відзначити її насиченість численними натяками, алюзіями, прихованими та неприхованими цитатами з дуже широких (степових!) просторів української і не лише української культури. Поміркувати над ними чи повідгадувати теж буває цікаво.

Олег Коцарев

Олега Коцарев

(Джерело: Друг читача)

Реклама
Rambler's Top100