В час Большого выбора.

 
В час Большого выбора
Книжки за жанрами

Всі книжки (1428)

Колонка

Проект з "Родимками" Іри Цілик - дещо інакший. Це була настільки вдала Ірина книжка (а ми знаємо, що говоримо, - не інтуітивно, а за статистикою), що нам було дуже шкода, що вона розійшлася в такій малій кількості друкованих примірників, більшість читачів надали перевагу скачуванню умовно безкоштовної електронної версії, не переймаючись запропонованою післяплатою. Авторам не звикати. Але кількість і тривалість цих скачувань навіть після того, як книжку припинили рекламувати в мережі, примушували нас шукати іншого продовження цій історії.

Новий проект реалізовуватиме освітні програми у сфері літератури, книжкової справи, літературного менеджменту та дотичних сферах суспільного життя, які пов’язані з роботою над текстом.

Отож, в нашому випадку кожен двадцятий захотів скачані електрони матеріалізувати в паперовій версії. Оце і є „рекламна користь” від вільного розповсюдження інформації (піратів), щоправда, непряму рекламу не так вже й легко, а пряму шкоду теж неможливо порахувати, бо значна частина тих, хто скачував, просто не отримала б доступу до паперової книжки, навіть якщо дуже хотіла б: книжка була на полицях переважно київських книгарень та мережі книгарень «Є».

Книголюбам пропонуємо купить мебель
для ваших книг.
Шафи зручні для всіх
видів книг, окрім електронних.
www.vsi-mebli.ua

zahid-shid.net

Телефонный спрвочник Кто Звонит

Життя бентежне, але не зле, як казала одна наша знайома. Тому нам доводиться давати рекламу, щоб підтримувати сайт проекту. Але ж Вам не складно буде подивитись її? Натискати на ці посилання зовсім необов’язково , але якщо Вам щось впало до вподоби - дозволяємо . З повагою, колектив "Автури".
Рецензія

05.06.2017

Рецензія на книжку:
О.Апальков. Вечно : новелла
(Переклад: Маргарита Шевернога)

События повествования Вы разместили в Харькове, что очень меня заинтересовало.
Думаю, мы одновременно топтали улицы Харькова во студенчестве. Может, улицы были разные. Мне, как политехнику, достался район Пушкинской. Вам, судя по всему, ближе Бурсацкий и район Клочковской.
Припыленную серость и облупленность зданий того времени мне с лихвой возмещали теплые детские воспоминания, цирки – парки – зоопарки - демонстрации – фейерверки.
Я очень люблю свой Харьков. Он разный и удивительный. Такой себе Вавилон. И всегда от тебя зависело - каким ты его видишь.
Думаю, то, что происходит с Вашим главным героем - не вопрос философии. Это вопрос самой жизни. И ответ на него прост и однозначен.
Речь идет о предательстве. И, неважно, предательство ли это своих убеждений, как у профессора или предательство своего ребенка, отданного для экспериментов. Никакие обстоятельства и трудности не могут служить оправданием.
Предательство всегда оборачивается закрытием путей развития, жизненных дорог. Впереди – тупик. Всегда. Это Вы верно подметили.
И еще. Человек сам не знает, как поступит в час Большого выбора. Поэтому, не вижу явного продолжения судьбы профессора студентом Ивлевым. Хотя бы, пока не предал он свою любовь.
Предвидеть финал истории невозможно, если это не хождение по кругу, а спираль.
И осуждать никого не будем торопиться. Ведь, как сказал мудрейший Любомир Гузар, если человек не может пока дать «гідну відповідь» на жизненный вопрос, надо дать ему Время. Ведь мы все вышли из одного «советского обшества».
Будем же развиваться и продвигаться вперед. Всегда.

Сетлана Писаренко

(Джерело: Друзья журнала "Склянка Часу*Zeitglas")

Реклама
Rambler's Top100