Іваніцька і Каїр.

 
Іваніцька і Каїр
Книжки за жанрами

Всі книжки (1432)

Колонка

Проект з "Родимками" Іри Цілик - дещо інакший. Це була настільки вдала Ірина книжка (а ми знаємо, що говоримо, - не інтуітивно, а за статистикою), що нам було дуже шкода, що вона розійшлася в такій малій кількості друкованих примірників, більшість читачів надали перевагу скачуванню умовно безкоштовної електронної версії, не переймаючись запропонованою післяплатою. Авторам не звикати. Але кількість і тривалість цих скачувань навіть після того, як книжку припинили рекламувати в мережі, примушували нас шукати іншого продовження цій історії.

Новий проект реалізовуватиме освітні програми у сфері літератури, книжкової справи, літературного менеджменту та дотичних сферах суспільного життя, які пов’язані з роботою над текстом.

Отож, в нашому випадку кожен двадцятий захотів скачані електрони матеріалізувати в паперовій версії. Оце і є „рекламна користь” від вільного розповсюдження інформації (піратів), щоправда, непряму рекламу не так вже й легко, а пряму шкоду теж неможливо порахувати, бо значна частина тих, хто скачував, просто не отримала б доступу до паперової книжки, навіть якщо дуже хотіла б: книжка була на полицях переважно київських книгарень та мережі книгарень «Є».

Книголюбам пропонуємо купить мебель
для ваших книг.
Шафи зручні для всіх
видів книг, окрім електронних.
www.vsi-mebli.ua

zahid-shid.net

Телефонный спрвочник Кто Звонит

Життя бентежне, але не зле, як казала одна наша знайома. Тому нам доводиться давати рекламу, щоб підтримувати сайт проекту. Але ж Вам не складно буде подивитись її? Натискати на ці посилання зовсім необов’язково , але якщо Вам щось впало до вподоби - дозволяємо . З повагою, колектив "Автури".
Рецензія

31.10.2017

Рецензія на книжку:
Іваніцька Тетяна. Паперові крила

Так трапилося, що збірку авторки випала честь читати безпосередньо перед виданням. Часу обирати затишні місця для смакування поезії, як я зазвичай роблю, не було. Тому, як тільки з мільйонів стрімів мережевого потоку, з далекого, затишного Бучача, прийшли ці вірші, немов світанкове тепле проміння через густий, потойбічний туман, я одразу ж прийнявся їх читати.

Кращого місця, аніж хаотичний, всепоглинаючий, запилюжений базар Каїру годі і шукати. Адже її рядки – це панацея від іншої, гіршої сторони людського життя; це усміхнена, кокетлива, безтурботна молодість; це глибини мотивації та внутрішньої сили; це щирий, очищаючий катарсис; це любов, що, як виноград – солодка, терпка, а інколи і зі зламаними кістками, але завжди з непорушною вірою.

Але це зовсім не означає, що Іваніцьку варто читати лише у перенаселених містах Африки чи десь на кшталт цього. Її вірші - граційна, поетична естетика. Вони спонукають мандрувати, горіти, кохати, рухатись, падати, вставати і йти далі, врешті решт – жити!

Адже, хіба не про це ми забуваємо у метушливому повсякденні?
Хіба не для цього потрібна поезія?

Віталій Третяк

(Джерело: Паперові крила)

Реклама
Rambler's Top100