|
15.03.2018
Рецензія на книжку:
Спірідончева Антоніна, Чорноморець Надія, Івченко Вікторія, Тетяна Яровицина, Влад Лоза, Юрій Рудницький, Людмила Шаренко, В’ячеслав Пасенюк, Олексій Осипов, Олег Максименко. Вітри часів : Поетична збірка патріотичної поезії
Прочитавши «Вітри часів» від краю до краю, я ніяк не могла визначитися із заключними словами для цієї досить суперечливої книги. Строкатість її полягає не у крайнощах при висвітленні патріотизму окремими авторами, а радше – в багатій палітрі душевних реакцій різних людей, амплітуді думок і бачень. Стикаючись у житті з цим багатоголоссям , жахаєшся думки про те, що кожен патріот бореться за свою власну, одному йому відому Україну, і часом патріотизм одних людей повністю нівелює патріотизм інших.
Я думала, як підсумувати збірку «Вітри часів», як її оцінити. Життя саме підказало вектор думок. Нещодавно в рамках одного міжнародного проекту ми возили дітей на Тарасову могилу, що в Каневі. Так от, на цьому місці української сили, де ніколи не висвистяться вітри часів, особливо гостро відчуваються найменша фальш, імітація, а відповідно і примітивність людей, які не з великої любові опинилися тут. Перехоплюючи запитальні погляди дитинчат, почуваєшся відповідальним за кожний свій ґандж. Діти. Невимовно складно часом пояснювати їм негідну поведінку дорослих. Життєвий шлях Шевченка, його незабутнє, настояне в віках Слово – надто висока планка для кожного, хто прагне стати українцем. Тому – вірмо, сягаймо, рівняймося!
На наше щастя, Україна має свій власний авангард великих людей, які не прагнули величі, а творили її. Проте ціна величі часом є завеликою. Але... звільнені постаменти пустують. Доба чекає не високих слів, а великих справ, не уявної міфологеми про незалежність, а єдності в дії. Як вірність не можлива без любові, так і країна не можлива без вірності синів. Той, хто любить усім серцем, не може бути джерелом зради. Зраджують ті, кому оточення недодало тепла; кого залюбили рідні люди, так і не навчивши відповідальності; або ж ті, хто не мав нагоди любити по-справжньому. Нагода є. Любіть!
Тетяна Яровицина,
волонтер, співорганізатор фестивалю «Українські передзвони» та благодійного проекту «Непереможні»
Тетяна Яровицина
(Джерело:
"Проспект Піднесення")
|
