Смерть автору!.

 
Смерть автору!
Книжки за жанрами

Всі книжки (1495)

Колонка

Проект з "Родимками" Іри Цілик - дещо інакший. Це була настільки вдала Ірина книжка (а ми знаємо, що говоримо, - не інтуітивно, а за статистикою), що нам було дуже шкода, що вона розійшлася в такій малій кількості друкованих примірників, більшість читачів надали перевагу скачуванню умовно безкоштовної електронної версії, не переймаючись запропонованою післяплатою. Авторам не звикати. Але кількість і тривалість цих скачувань навіть після того, як книжку припинили рекламувати в мережі, примушували нас шукати іншого продовження цій історії.

Новий проект реалізовуватиме освітні програми у сфері літератури, книжкової справи, літературного менеджменту та дотичних сферах суспільного життя, які пов’язані з роботою над текстом.

Отож, в нашому випадку кожен двадцятий захотів скачані електрони матеріалізувати в паперовій версії. Оце і є „рекламна користь” від вільного розповсюдження інформації (піратів), щоправда, непряму рекламу не так вже й легко, а пряму шкоду теж неможливо порахувати, бо значна частина тих, хто скачував, просто не отримала б доступу до паперової книжки, навіть якщо дуже хотіла б: книжка була на полицях переважно київських книгарень та мережі книгарень «Є».

Книголюбам пропонуємо купить мебель
для ваших книг.
Шафи зручні для всіх
видів книг, окрім електронних.
www.vsi-mebli.ua

zahid-shid.net

Телефонный спрвочник Кто Звонит

Життя бентежне, але не зле, як казала одна наша знайома. Тому нам доводиться давати рекламу, щоб підтримувати сайт проекту. Але ж Вам не складно буде подивитись її? Натискати на ці посилання зовсім необов’язково , але якщо Вам щось впало до вподоби - дозволяємо . З повагою, колектив "Автури".
Рецензія

04.06.2018

Рецензія на книжку:
Тисовська Наталя. Київські канікули : Роман

Зовсім нещодавно вийшла друком нова книжка Наталії Тисовської, відомої, насамперед, завдяки своїм перекладам фантастичної саги Джорджа Мартіна. Менш знана вона як автор детективів із дивною і характерною мішанкою – інтелектуальною містикою. Аналізуючи глибини української ідентичності, порівнюючи далекі часи українського національного опору під час війни і сучасні читачу події, змішуючи індіаністику та україністику, творчість Наталії, безумовно, є надзвичайно цікавим явищем у сучасній українській літературі. Ось і нова книжка – «Київські канікули» – розповідає про події, які знаходяться за лаштунками сучасної нам українсько-російської війни, описує переселенців, волонтерів, солдатів у звільненні… І описує це все словами американської дослідниці, яка вивчає жіноцтво у Другій світовій війні. Для цього героїня приїжджає до Києва й несподівано не просто дізнається про українську розвідницю з УПА, але і сама мимоволі стає учасницею справжньої шпигунської історії.

Хтось іще неодмінно напише розгорнутий відгук на цю книжку, підкреслить її динамічність, дотепність і достовірність. Хтось порівняє її з «Вогником далеко в степу». Але тут я можу тільки побіжно порадити її до прочитання й зосередитися на іншому.

Книжка Тисовської «Київські канікули» має двох оповідачів. Власне – Наталію, яка починає розповідь і знайомить читача з американкою, і саму Дженні – яка опиняється у вирі подій, часто не розуміючи, що відбувається довкола неї. Наталія пише: «Але пишу я все з голосу Дженні, майже її власними словами». І ось, коли на початку книжки ці двоє оповідачів чітко розмежовані, то що далі читаєш – то більше Наталія «проростає» в Дженні. Власне, йдеться не лише про такі дрібниці як пропагування здорового способу життя чи традиційні здивування російській мові в Києві, але і про темперамент, лексику, поведінку… Ті, хто читав попередні книжки Наталі, не можуть не відзначити схожість ліричного героя у більшості з них із Дженні.

Так харизматична американка, новий образ для сучасної літератури, що презентує шанс безстороннього погляду на нашу дійсність, – зникає. А замість неї з’являється миле, дотепне, але таке знайоме обличчя автора – Наталії Тисовської.

І таке поглинання автором свого героя – не поодинокий випадок. <...> Цей перелік я можу продовжувати, здається, до безкінечності. Але і цього досить, щоб сформулювати головну ідею мого послання: вбийте автора.

Дорогі автори, вишукане самогубство вашого его дозволить вашому ж герою розкритися по-справжньому. Оживить його. Обріжте ниточки, за які ви смикаєте підлітка у потрібному напрямку, не змушуйте дитину говорити вашими словами – вона має свій чудовий молодий голос. Цссс… Я наслухаю…

Володимир Чернишенко

(Джерело: Літакцент)

Реклама
Rambler's Top100