|
18.03.2021
Рецензія на книжку:
Т.Литовченко, О.Литовченко. Кинджал проти шаблі : Авантюрно-історичний роман
Скажу так: на любителя. Мене вистачило на третину книги. По-перше, проблема багатьох сучасних авторів - навіть не знаю, як краще сформулювати - уривчастий хронотоп, що особисто я не люблю (в одній главі детально-детально про важкі пологи матері Олександри - і тут раптом - хоп - уже й дитинство Олександри минуло, і вона вже перед нами - юна дівчина, все за якусь одну сторінку). Іноді темп подій занадто пришвидшується, іноді різко уповільнюється. Окрім того, герої "сирі", багато наївного, дратували фінальні фрази на зразок "Цікаво, яка ж доля чекає на героїню?", "Що ж станеться з ними далі?" Шановні автори, такі запитання І ТАК виникають у свідомості кожного зацікавленого читача, не треба їх прописувати, ну це дійсно звучить наївно! І ще одна річ, яку я зовсім не сприйняла, і ця річ чомусь суттєво відвернула від книги: безкінечна зменшено-пестлива лексика. Усі ці Олександрунька, Сашунька, кімнатка, тітонька, губочки, квіточки - та камон))21 століття надворі, сентименталізм лишився як історичний етап в українській літературі, всьому свій час. Іноді здавалося, що читаю "Марусю" Г. Квітки-Основ'яненка. Гадаю, авторам треба добряче попрацювати над своїм твором.
Марина
(Джерело:
e-reading.club)
|
