|
17.12.2010
Рецензія на книжку:
Дігай Тетяна. Імпровізації : Лірика
Знана тернопільська літераторка Тетяна Дігай прийшла до читача з новою книжкою віршів. Назва прицільно точна — «Імпровізації» (видавництво «Воля», 2010, редактор Б. Мельничук). Три розділи в ній — «Відлуння», «Тетянин день» і «Березневий сніг». Твори здебільшого ліричні.
Перший містить вірші з епіграфами Т. Шевченка, Д. Аліг’єрі, О. Блока, Б. Демківа, Г. Аполлінера, Ж. Превера, М. Вінграновського, Лесі Українки, В. Мисика, В. Яворівського, В. Базилевського та ін. Другий розділ присвячений пам’яті матері — Валентини Петрівни Романової. Третій містить лаконізми — катрени і трирядкові хоку.
Про все інше написано в анотації, яка вартує, аби її зацитувати повністю і цим закінчити повідомлення про збірку: «Нова книга Тетяни Дігай «Імпровізації» містить вибрані поезії з попередніх видань, а також нові вірші.
Поезії Тетяни завжди звучать як молитва. Вони різнопланові, але разом із тим неймовірно цільні. Як і чим досягнуті ці гармонійність і злитість, особливо дошукуватися не треба: їх секрет — в осяяності внутрішнім теплом авторки, в особливій тональності, межовій щирості, яку імітувати неможливо. Якщо говорити про поетичні прикмети цих віршів, то це насамперед афористичність, густа метафорика, пильна увага до слова й образної деталі. Авторка вміє кількома фразами і навіть словами сказати дуже багато, вміє стиснути слово до виняткової щільності, в чому допомагають їй образне бачення світу і... щось таке, чому назви нема, але без чого не буває справжньої поезії».
Отож така оцінка звільняє мене від додаткового аналізу книжки, яка, безперечно, є кроком вперед поетеси в її літературному поступі.
Михайло ОНИСЬКІВ.
Михайло ОНИСЬКІВ
(Джерело:
«Вільне життя плюс» №101 (15213) від 17.12.2010 р.)
|
