|
14.01.2011
Рецензія на книжку:
В.Вакуленко-К, Головний редактор Ю. Іздрик. Четвер № 30 : часопис текстів і візії
Без нудних передмов Юрко Іздрик пообіцяв зайняти місце за фортепіано і до кінця вечора обіцянку виконував. На рідкокристалічному екрані демонструвалися уривки чорно-білого німого кіно (теж ґотичні мотиви). А ведучий презентації, він же координатор проекту, Володимир Вакуленко декламував ґотичні епіграфи та імена авторів, що їх просить до мікрофону. А тепер збираємо картинку: В. Вакуленко читає чотиривірш і просить до слова... ну, скажімо Юрка Винничука, Юрко Іздрик на своїй хвилі – він сьогодні маестро ґотичних мелодій, - грає, на екрані уривок чорно-білої стрічки (до речі, часто фільм відображував ідею читаного автором уголос, не кажучи вже про діалектичну єдність усього з музикою – не збіг і не заплановане заздалегідь, а щось середнє арифметичне).
Важливо, що у «Четверзі» цього разу шість розділів з неповторними назвами. Часопис містить ориґінальні та перекладні вірші, прозу, критику а також класичні ґотичні тексти. Оформленням теж є родзинкою. Про це не буду багато говорити, але тільки через оформлення купила б цей номер (ну, то якби не знала які там є шикарні тексти).
Ой, скидається я не лише спізнююсь на потяг, а ще й надмір хвалю «Четвер»! Робота і справді якісна, фахова, але моя добрість має межу (ну ви ж знаєте, ги-ги). Тепер кілька зауваг про недоліки. На час першої презентації було надруковано 3 примірники «Четверга». Тому, ознайомитись із вмістом блідо-коричневої книжечки можна було лише оглядово, бо сусід вже видирає з рук. Помилку друку знайшла поки-що одну – у змісті. Як завжди (українська трагедія літератури) – критики мало. Критики про кіно – зосім нема. Зате нових імен багато і вони багато обіцяють. Сподіваюсь, присяги дотримають (-ємо). А мені час утікати на свій 667 потяг J
©Антоніна Аністратенко
(Джерело:
Інша література)
|
