Презентація “Четверга”. Готічненький провал.

14.01.2011

Під час попередньої презентації “Четверга” у “Дзизі” казали, що готичного замало. Так от я вам тут свічечок прикупив”, -- готічненько розпочав повторну презентацію чергового номеру свого журналу, присвяченого готиці, Іздрик. Презентація була повторною – 2 жовтня у кав'ярні “Кабінет”. Перша спроба була ще під час Форуму видавців у “Дзизі”. Але лише до вчорашнього дня нарешті спромоглись надрукувати примірники. Маленькі білі свічечки, розставлені цього вечора по столиках, мабуть, і були єдиною готичненькою(на думку організаторів) ознакою вечора. Після короткої промови Юрка про історію готики, яка звелась до розповіді про те, як він клеїв плакати на стіну ще під час свого проживання в гуртожитку, почались виступи авторів. Серед останніх -- доволі класні люди, які непогано пишуть. Щоправда до готики вони мають такий же стосунок як я до літакобудування. Максимум авторської “готичності” -- розповідь про те, як їхній світогляд інколи хилить у готичний бік, але по-готичному не вдягаються, друзів-готів не мають. До слова, це не проблема авторів, а проблема упорядників – тобто пана Вакуленка-К., який взявся ліпити той готичний “Четвер”. Ваша слуга також туди втрапила, маючи до готики не більше відношення, аніж до того ж літакобудування. Просто свого часу надіслала свої тексти пану Вакуленку-К., який сказав, що то для “міжнародного журналу”. Та ок, мені не шкода. Просто думала, що не всі ж автори цього шедевру мають такий же стосунок до готики.
Та полишмо ліричні відступи, вернімось до реальності. Відверто нудний вечір “прикрашав” лише відомий львівський графік Демо, який прийшов напідпитку і вставляв свої 5 копійок надто голосно і куди попало. Врешті після 20 хвилин невідь чого його самодостатність Іздрик стомились і казали завершувати. Та тут нізвідки не візьмись встала поетка Кіяновська і почала щось розумне питати про ознаки готів та готичності. Іздрик спробував віджартуватись, а потім і просто її відшив, мовляв, завершуємо. Аби підтримати Юрка, встав координатор готичного проеткту Вакуленко-К. і ляпнув “Я ж не гот, я панк, так шо про готів не скажу”. Красота. На щастя, жодного гота у кафе не було. Інакше без бійки точно б не обійшлось. А так, усі тихо, усім сподобалось. Типу. Питання, що? Може б краще вечір моральному мазохізму присвятили? А то організатори на публіку попросту наплювали, а вона чемно мовчить, дехто навіть каже, що нічого так було.. Для того ж, щоб отримати вичерпну інформацію про готів, достатньо було годину “поритись” в інтернеті і витратили 15 хвилин на те, щоб запросити на презентацію хоча б кількох справжніх готів. У координаторів було півроку. Якого ж ... вони весь цей час робили?“Та то ше нічо, -- каже мені в кінці цього “щастя” подруга. Презентації і гірші бувають..” . І хто ж, питається це все літературне їдво хаває?