«Вітражі» Міли Іванцової.

 
«Вітражі» Міли Іванцової
Книжки за жанрами

Всі книжки (1569)

Колонка

Проект з "Родимками" Іри Цілик - дещо інакший. Це була настільки вдала Ірина книжка (а ми знаємо, що говоримо, - не інтуітивно, а за статистикою), що нам було дуже шкода, що вона розійшлася в такій малій кількості друкованих примірників, більшість читачів надали перевагу скачуванню умовно безкоштовної електронної версії, не переймаючись запропонованою післяплатою. Авторам не звикати. Але кількість і тривалість цих скачувань навіть після того, як книжку припинили рекламувати в мережі, примушували нас шукати іншого продовження цій історії.

Новий проект реалізовуватиме освітні програми у сфері літератури, книжкової справи, літературного менеджменту та дотичних сферах суспільного життя, які пов’язані з роботою над текстом.

Отож, в нашому випадку кожен двадцятий захотів скачані електрони матеріалізувати в паперовій версії. Оце і є „рекламна користь” від вільного розповсюдження інформації (піратів), щоправда, непряму рекламу не так вже й легко, а пряму шкоду теж неможливо порахувати, бо значна частина тих, хто скачував, просто не отримала б доступу до паперової книжки, навіть якщо дуже хотіла б: книжка була на полицях переважно київських книгарень та мережі книгарень «Є».

Книголюбам пропонуємо купить мебель
для ваших книг.
Шафи зручні для всіх
видів книг, окрім електронних.
www.vsi-mebli.ua

zahid-shid.net

Телефонный спрвочник Кто Звонит

Життя бентежне, але не зле, як казала одна наша знайома. Тому нам доводиться давати рекламу, щоб підтримувати сайт проекту. Але ж Вам не складно буде подивитись її? Натискати на ці посилання зовсім необов’язково , але якщо Вам щось впало до вподоби - дозволяємо . З повагою, колектив "Автури".
Рецензія

09.04.2011

Рецензія на книжку:
М.Іванцова. Вітражі

Давно не читала книжки за один день. Просто і легко. Без затягувань, без читання абзаців по діагоналі. Такою книгою став роман Міли Іванцової «Вітражі».

Нічого не знаючи про авторку, та й про саму книгу, відкрила для себе, що в українській літературі є, а для мене з’явилася книга, що мала непередбачувані шокові моменти.

Основна дія роману відбувається в сучасному Києві. Головна героїня перекладачка з французької Поліна переживає обман коханої людини, цинізм і тяжкий розрив, переоцінка цінностей забиває її в глухий кут. Але що б не сталося, життя продовжується і є робота – замовили переклад роману Франсуази Саган, є репетиторство… і є бажання змінити щось у житті. Винайнявши «дивну» квартиру, маючи в користуванні комп’ютер та Інтернет господарів квартири, Поліна намагається працювати, але наразі виходить тільки писати листи «другу, який дуже далеко». Робота не йде. Ситуація змінюється, коли зненацька ламається комп’ютер. «Комп’ютерний лікар» Богдан, дізнавшись паролі Поліни, читає листування Поліни з «далеким другом», з якого довідується, що вона рано залишилася сиротою і була вихована бабусею Ніколь, яка дивним чином після війни потрапила з Франції до Радянського Союзу. Також він дізнається, що Стефка, студентська подруга Поліни, написала книжку, використавши історію бабці Ніколь. Богдан втручається у «футлярне» життя Поліни написавши їй листа… Це не надто тішить Поліну. І щоб здобути прихильність дівчини, Богдан маленькими кроками намагається допомогти їй: добуває книжку Стефки, влаштовує зустріч двох подруг. Згодом Поліна дізнається справжню історію бабусі Ніколь, яка виявилася… ну про це самі прочитаєте.

У книзі є мова про дружбу і самотність, про замкненість і про любов, про зраду і те, що її пробачають і є нібито нетрадиційні стосунки, які виглядають «притягненими за вуха», авторка могла обійтися і без них. Хоча, можливо, для промоції книги це виправданий хід, але сюжет книги виграє в інших частинах. Зокрема, у дивовижній (навіть карколомній) історії бабусі Ніколь, яка відкривається лишень після кількох років по її смерті, це вносить нове, «живе», незнайоме досі прочитання книги, яка теж має свій крутий поворот. І ця сюжетна історія настільки вписується в самі історичні події, які були (чи могли бути) на території СРСР, під час окупації Франції, пізніше Києва - усе під час ІІ Світової війни, що просто захоплюєшся і дякуєш письменниці, за оце щосьнове в сучасній українській літературі.

Про французьку письменницю Франсуазу Саган, незвичайну за творчістю, характером, стилем життя, у книжці згадано теж неспроста. Українська письменниця ніби проводить паралелі: замкненість головної героїні та нелюбов до публічності Франсуази Саган; лесбійський досвід Поліни та Стефки й життя Франсуази Саган із жінками, дитинство Франсуази та Ніколь у Франції, нетипові сімейні стосунки між чоловіком і жінкою, які дозволяють один одному ходити «на ліво» і нетипові стосунки, які мала Франсуаза Саган…

Тим, хто бажає більше дізнатися про Саган, раджу перед прочитанням книги «Вітражі» переглянути фільм «Франсуаза Саган».

Рукопис роману «Вітражі» відзначено дипломом «Вибір видавців» конкурсу «Коронація слова».

Аліна Небельмес

(Джерело: Буквоїд)

Реклама
Rambler's Top100