|
17.04.2011
Рецензія на книжку:
Я.Дубинянська. Сходовий майданчик : роман
(Переклад:
Мишанич Ярослав)
Головні герої “Сходового майданчика” - людські бажання. Надзвичайно щирі, потаємні, можливо, відкладені “на потім” багато років тому. Дуже прості, якщо розібратися . І різні - такі самі, як персонажі роману.
Цікавинка в тому, що, крім людей та їхніх мрій, з‘являється ще невеличкий прилад, здатний моментально втілювати їх у життя.
Уявіть собі: варто щось дуже сильно захотіти – і це збувається. Здавалося б, проблеми вирішено ?..Але щастя - це не так просто, як уявлялося. Часто бажання - це ілюзії; коли вони здійснюються, усвідомлюєш: те, що вважав перемогою, насправді нічого не варте. І тоді єдине прагнення - “відмотати” життя назад і стати інакшою людиною.
Фантастична машина, що відкриває на звичайному сходовому майданчикові двері в інші просторові виміри, в яких ховаються мрії та найпалкіші почуття, не здатна, проте, зробити героїв тими, ким їм не судилося стати. Але там вони зможуть багато чого дізнатися про себе самих., про тих, кого люблять і ненавидять...
Застереження: іноді книга може здатися вдалим сценарієм для якого-небудь динамічного телесеріальчика, тож у тих, хто такими речами не дуже захоплюється, ймовірне виникнення враження культурної деградації.
( Люди, не бійтеся! Все ж таки, ви будете ЧИТАТИ!)
Найприкольніший образ: дядько з люмпенізованих низів, який хотів бути президентом нічогенької країни і ледь не підірвав (у дуже нетверезому стані!) увесь світ.
Загалом: дочитайте до кінця.
Ірина Гук
(Джерело:
СУМНО)
|
