Проект «Міссурі»: Політика, кохання і проблема вибору.

 
Проект «Міссурі»: Політика, кохання і проблема вибору
Книжки за жанрами

Всі книжки (1552)

Колонка

Проект з "Родимками" Іри Цілик - дещо інакший. Це була настільки вдала Ірина книжка (а ми знаємо, що говоримо, - не інтуітивно, а за статистикою), що нам було дуже шкода, що вона розійшлася в такій малій кількості друкованих примірників, більшість читачів надали перевагу скачуванню умовно безкоштовної електронної версії, не переймаючись запропонованою післяплатою. Авторам не звикати. Але кількість і тривалість цих скачувань навіть після того, як книжку припинили рекламувати в мережі, примушували нас шукати іншого продовження цій історії.

Новий проект реалізовуватиме освітні програми у сфері літератури, книжкової справи, літературного менеджменту та дотичних сферах суспільного життя, які пов’язані з роботою над текстом.

Отож, в нашому випадку кожен двадцятий захотів скачані електрони матеріалізувати в паперовій версії. Оце і є „рекламна користь” від вільного розповсюдження інформації (піратів), щоправда, непряму рекламу не так вже й легко, а пряму шкоду теж неможливо порахувати, бо значна частина тих, хто скачував, просто не отримала б доступу до паперової книжки, навіть якщо дуже хотіла б: книжка була на полицях переважно київських книгарень та мережі книгарень «Є».

Книголюбам пропонуємо купить мебель
для ваших книг.
Шафи зручні для всіх
видів книг, окрім електронних.
www.vsi-mebli.ua

zahid-shid.net

Телефонный спрвочник Кто Звонит

Життя бентежне, але не зле, як казала одна наша знайома. Тому нам доводиться давати рекламу, щоб підтримувати сайт проекту. Але ж Вам не складно буде подивитись її? Натискати на ці посилання зовсім необов’язково , але якщо Вам щось впало до вподоби - дозволяємо . З повагою, колектив "Автури".
Рецензія

17.04.2011

Рецензія на книжку:
Я.Дубинянська. Проект "Міссурі" : роман
(Переклад: Мишанич Ярослав)

Мрії, бажання, здійснені й нездійсненні, рішення, вибір, варіант – от, здається, справжні герої творів Яни Дубинянської. І якщо подивитись на ці тексти під таким кутом зору, то фантастичний принцип побудови сюжету не буде аж такою важливою їхньою характеристикою. Принаймні, не єдиною.

У романі «Проект «Міссурі» можна добачити антиутопію або дидактичний текст про вибір, чесність-із-собою і відповідальність, можна – соціологічний чи психологічний нарис, або фантастичний твір із досить бурхливим розвитком подій. Зрештою, все це є в тексті й природно сплітається, утворюючи поліфонічний, багатогранний твір.

Упізнавані реалії вищого навчального закладу, що є серцем повісті, хоч яким би ореолом таємничості його не було оповито, зігріють душі читачів, які самі були або є, або мріють стати студентами, бо виписано їх переважно із симпатією і теплотою. Саме там, у гуртожитських розмовах, суперечках окреслюються характери, вже там видно, хто «хороший», хто «паганий», сильний або слабкий... Така прямолінійність трохи насторожує, але авторка має кілька дієвих прийомів, аби її уникнути.

Одним із давніх, але завжди ефективних засобів є використання кількох оповідачів: «камера» передається із рук в руки, ракурс змінюється, черговий епізод переказує нам щоразу інша особа, картинка стає опуклою, тривимірною... неоднозначною, фухх! Час у повісті теж фрагментовано, перемішано, і на додачу цей не суцільний потік ще й розділяється – аби нам яскравіше було видно: що змінюють наші рішення, а що від них не залежить, де народжується підлість і яка ціна «безглуздої» чесності.

«Що буде, якщо» – за можливість використовувати такий двигун у своїх текстах авторка платить данину у вигляді необхідності закручувати якомога динамічніший сюжет. Зрештою, заданих умов і набору яскравих персонажів було б цілком досить, аби викладати мозаїки хоч на двісті, хоч на шістсот сторінок. Але закони жанру приписують зацікавити читача, повести його за собою, і Яна Дубинянська не зраджує сподівань – веде героїв звивистими шляхами політики і кохання. А що на цих дорогах вони вирішують деякі моральні й філософські проблеми, то це не заважає їм іноді стріляти одне в одного, балотуватись у президенти і навіть трагічно помирати.

Не бувши аматором фантастики, мені важко оцінити новизну чи вторинність сюжету (що часом закидають авторці). На мою думку, цілком достатньо того, що обрана фабула дозволяє переконливо висвітлити актуальні й цікаві морально-етичні питання. І величезним жирним плюсом творів Дубинянської варто назвати те, що питання поставлено, але відповіді не названо. «Не бойтесь чумы, не бойтесь тюрьмы, не бойтесь мора и глада. А бойтесь единственно только того, кто скажет: «Я знаю, как надо!» – застерігав Олександр Галич.

Яна Дубинянська не каже, що знає. Вона шукає розв’язок і показує, що їх може бути декілька. Спостерігати за цими пошуками цікаво, надто якщо ви любити длубатись у психології і розглядати різні людські типи, вираховувати їх, комбінувати та передбачати типову поведінку у критичних ситуаціях.

Ольга-Марія Сторунська

(Джерело: СУМНО)

Реклама
Rambler's Top100