|
17.04.2011
Рецензія на книжку:
Я.Дубинянська. Листи до полковника : роман
(Переклад:
Мишанич Ярослав)
“Драстуй, татку! У мене все гаразд. Ми переїхали в літню резиденцію. Це такий невеликий замок, зате біля моря. Чому Роза не дозволяє мені купатися? Вона каже “шторм”. А пажі все одно купаються! Шторм дуже гарний. Білі-білі хвилі по всьому морю. Море також гарне. А Драго боїться. Я його просила політати над хвилями, а він не хоче. Каже, що намочить крила і впаде. Але ж можна літати високо!”
Саме через такі невинні листи маленької дівчинки, а потім і дорослої жінки до свого батька, диктатора Роверти, і розпочалася вся ця історія. Батько так і не приїде до дівчинки, яка живе у країні під назвою Зріз, де немає майже нічого, крім моря, пляжів, резиденцій диктатора та копалень, у яких видобувають рідкісний природний ресурс тезеліт. Але Евіта Роверта продовжуватиме писати листи батькові. Навіть після того, як він розірве з нею стосунки через те, що вона самовільно вибере собі нареченого. Мине кілька десятиліть, принцеса Евіта повернеться із копальницького селища до резиденції разом із чоловіком, сином і вірними драконами, які тут служать транспортними засобами.
Потім диктатуру буде повалено, і Евіта стане самотньою сорокарічною вчителькою Евою Анчаровою, житиме в зовсім іншій країні, і все в її житті буде спокійно і нудно, аж поки Ліловий полковник, як називають її батька, не скоїть самогубство, яке дуже скидається на вбивство, а численні шахраї та представники різноманітних “структур” не почнуть полювати на його спадщину, долю якої знає тільки вона, Ева Анчарова. Напружений і динамічний фантастичний трилер від Яни Дубинянської з перших сторінок занурює читача в подробиці цієї карколомної інтриги.
Наталка Сняданко
(Джерело:
"Львівська газета")
|
