Жив собі король.

25.05.2011

Монографія – не той жанр книги, який привертає велику увагу читачів у книгарні. Здається, доля її наперед вирішена: магазин „Наукова думка” – бібліотеки – шухляди науковців. Але бувають і щасливі винятки: деяким виданням вдається відвоювати в художньої літератури свою частинку уваги не-науковців, не втрачаючи при цьому своєї вузькопрофесійної цінності. Адже якщо додати до досліджень трохи письменницького таланту, як це зробила авторка книги „Альфонсо ХІІІ – король парадоксів”, визнання гарантоване не лише у вузьконауковому колі.
Ольга Іваницька – історик-іспаніст, знаний не лише на батьківщині, а й за кордоном, досліджує історію Іспанського Королівства за минуле століття. Біографія першого іспанського короля минулого століття вийшла друком за її авторства у видавництві „Книги – ХХІ” 2006 року. Видання розраховане, в першу чергу, на колег-істориків, викладачів вищих навчальних закладів, студентів відповідних спеціальностей. Велика кількість посилань, повноцінний фактичний матеріал, логічна структура викладу забезпечують відповідність книги суворому науковому стилю.
Але привабливість книги для звичайного читача, звісно, полягає не тільки в її науковості – художньому стилю пані Іваницької можуть позаздрити навіть професійні письменники: історична монографія читається не гірше роман Дюма, а факти й дати лише надають розповіді невластивого художній літературі присмаку реальності. Адже політичних діячів, навіть і королів, можна сприймати тільки як пішаків у довгій грі історії (як писав Роберт Бернс „Проте відмітив календар, що жив такий-то володар”) , а можна оцінювати вчинки короля-людини, співчувати йому в негодах і докоряти за помилки – що власне й доведеться робити, якщо ви вже взяли до рук „Короля парадоксів”. Чи багато парадоксів було в житті іспанського правителя – питання, з приводу якого можна і посперечатися, але тільки після прочитання книги. Видання доповнене фотографіями Альфонсо та його королівської родини, тож якщо додати трошки фантазії, зовсім не важко уявити, наприклад, першу зустріч молодого монарха з майбутньою королевою Вікторією-Євгенією…
Проте, не королю єдиному присвячена книга Ольги Іваницької – його постать зображена в контексті тодішніх політичних подій Європи та й самої Іспанії. А це дає можливість читачу (не-історику, звісно) самому аналізувати, вчинки Альфонсо та його реакцію на найважливіші події бурхливого ХХ століття. Свої висновки стосовно іспанської історії, в яких, власне, і полягає наукова цінність монографії, нам пропонує і сама авторка, але місця для особистої аналітики також вистачає.
Загалом, книга вийшла далеко за рамки історичної монографії. Можливо, цьому ми завдячуємо тим, що пані Іваницька – зовсім не типовий кабінетний вчений, а людина, що постійно працює з рушійною силою науки – студентами Київського міжнародного університету, де завідує кафедрою міжнародних відносин. А студенти завжди вимагали по-справжньому цікавих лекцій, які, мабуть, і склалися в по-справжньому цікаву книгу.