Що голосніше заявляє про себе в світі держава, то голосніше лунає її література.

 
Що голосніше заявляє про себе в світі держава, то голосніше лунає її література
Книжки за жанрами

Всі книжки (1569)

Колонка

Проект з "Родимками" Іри Цілик - дещо інакший. Це була настільки вдала Ірина книжка (а ми знаємо, що говоримо, - не інтуітивно, а за статистикою), що нам було дуже шкода, що вона розійшлася в такій малій кількості друкованих примірників, більшість читачів надали перевагу скачуванню умовно безкоштовної електронної версії, не переймаючись запропонованою післяплатою. Авторам не звикати. Але кількість і тривалість цих скачувань навіть після того, як книжку припинили рекламувати в мережі, примушували нас шукати іншого продовження цій історії.

Новий проект реалізовуватиме освітні програми у сфері літератури, книжкової справи, літературного менеджменту та дотичних сферах суспільного життя, які пов’язані з роботою над текстом.

Отож, в нашому випадку кожен двадцятий захотів скачані електрони матеріалізувати в паперовій версії. Оце і є „рекламна користь” від вільного розповсюдження інформації (піратів), щоправда, непряму рекламу не так вже й легко, а пряму шкоду теж неможливо порахувати, бо значна частина тих, хто скачував, просто не отримала б доступу до паперової книжки, навіть якщо дуже хотіла б: книжка була на полицях переважно київських книгарень та мережі книгарень «Є».

Книголюбам пропонуємо купить мебель
для ваших книг.
Шафи зручні для всіх
видів книг, окрім електронних.
www.vsi-mebli.ua

zahid-shid.net

Телефонный спрвочник Кто Звонит

Життя бентежне, але не зле, як казала одна наша знайома. Тому нам доводиться давати рекламу, щоб підтримувати сайт проекту. Але ж Вам не складно буде подивитись її? Натискати на ці посилання зовсім необов’язково , але якщо Вам щось впало до вподоби - дозволяємо . З повагою, колектив "Автури".
Рецензія

14.10.2011

Рецензія на книжку:
Н.Тисовська. Три таємниці Великого озера : Роман

«Успішність письменника має визначатися прибутками від книжок, хоча в умовах України на це розраховувати поки що важко», – вважає письменниця.

На сайті «Главред» відбувся чат із чат із письменницею та перекладачем, лауреатом ІІ премії «Коронації слова-2011» за роман «Три таємниці Великого озера» Наталею Тисовською. Спілкуючись із читачами, вона розповіла про інтерес до течії індіанізму, власне уявлення про ідеального читача та бачення успішності письменника, про перекладацький досвід та майбутнє української літератури, про узурпацію влади в країні та про поняття «літературної моди» і «цільової читацької аудиторії».

Подаємо стенограму чату з Наталею Тисовською.

nimkii: У вашому новому романі чимала роль відведена народу оджибве. Чому індіанці? Ви прихильник течії індіанізму?

Наталя Тисовська: Щиро кажучи, про течію індіанізму я дізналася зовсім нещодавно, коли роман уже був написаний. Але трохи походила по їхніх форумах – і пошкодувала, що не знала про них раніше. Це страшенно цікаві люди, в яких можна було б отримати консультацію, наприклад, із приводу мови оджибве. Але поки що до течії приєднуватися не збираюся. :)

Тарас_2: Що б ви хотіли змінити в стосунках читач-письменник?

Наталя Тисовська: Є різні читачі й різні письменники. Але загалом я б воліла, щоб дорослі люди читали книжки, як діти: не зважаючи на автора. Книжка самодостатня, і автор не має тяжіти над нею. А взагалі усіх читачів я дуже люблю – за їхню любов до літератури.

ніка: Наталю, вітаю з перемогою і новою книгою! Скажіть, чи є у вас друзі серед письменників, і чи взагалі можлива дружба серед людей однієї творчої професії?

Наталя Тисовська: Дуже дякую за привітання!
Так, у мене є друзі серед письменників, і така дружба, безперечно, цілком можлива. Іноді це може навіть бути дружба на відстані: є люди, з якими мені надзвичайно цікаво та приємно спілкуватися, навіть якщо я з ними жодного разу в житті не бачилася.

ніна: Як ви ставитеся до Канади? Що запам’яталося вам найбільше? І дуже цікавить освіта в Канаді. Яка вона була?

Наталя Тисовська: Канада – чудова країна, тільки індіанців там досі гноблять. :)
А взагалі в Канаді страшенно цікаво – там стільки всяких людей намішано! А щодо навчання, то там так само, як і в нас: університет дає дуже багато, і якщо людина хоче взяти, вона візьме, якщо ж їй диплом потрібен тільки формально, то такий буде і результат.

Василинка: У Вас є якийсь графік роботи – кожен день написати стільки-то сторінок, чи просто коли приходить натхнення, тоді й пишете?

Наталя Тисовська: Твердого графіку роботи в мене немає. Здебільшого пишу, коли є вільний час і натхнення. Багато пишу у відпустці – тоді навіть встановлюю собі норму. Буває, що геть не пишеться, і скільки не силуй себе, все одно нічого не вийде. Але, гадаю, для кожної людини це індивідуально.

Аліса__: Хто Ваш перший критик, кому першому даєте почитати свої романи? На чию думку і зауваження зважаєте? Як знаєте, що ось роман нарешті готовий, і більше не треба переписувати?

Наталя Тисовська: У мене немає однієї такої людини, якій би я першій давала читати свої твори. Стараюся давати якомога більшій кількості людей, згодних прочитати і зробити свої зауваження. Такі підказки в процесі роботи дуже допомагають поглянути на твір новими очима.
Що ж до «готовності» роману, то тут від книжки залежить. Скажімо, «Останнього шамана» я взагалі не переписувала – він мені якось дуже легко пішов. «Укус огняного змія» досить кардинально переписала один раз – коли отримала від знайомого письменника дуже цінну підказку. «Три таємниці...» я в голові переписувала разів двісті, поки все склалося, а власне текст практично не чіпала, хіба що в дрібницях.

Аліса__: Який твір Ви мрієте перекласти?

Наталя Тисовська: Thomas King, Green Grass, Running Water.
Я до перекладу вже навіть підступалася, зробила сторінок десять, але це роман дуже складний, там мало не в кожному абзаці гра слів, стилізації, алюзії, а часу катастрофічно бракує. Та й видавця на цей роман поки що немає, а просто вивішувати переклад в інтернеті – порушувати авторські права письменника.

Олег_Т: Чи читаєте Ви щось із сучасної української літ? Хто Вам імпонує з молодих авторів?

Наталя Тисовська: Читаю я багато і могла б назвати чимало імен сучасних українських письменників, але це здебільшого люди мого віку й старші, а якщо говорити про молодих, то я би з останнього прочитаного згадала роман «Затока» Галі Ткачук-Романенко (друга премія «Коронації» в номінації «Дитячі романи»). Роман не зовсім дитячий, радше юнацький, але це з тих творів, які запам’ятовуються, які залишаються з тобою надовго.

Олег_Т: Хто Ваш улюблений автор? На кого рівняється, коли пишете?

Наталя Тисовська: Про улюблених авторів не зізнаюся, щоб не порівнювали. :)

Океанія: Ким Ви мріяли стати в дитинстві?

Наталя Тисовська: Космонавтом. :)
Серйозно, в дитинстві я гадала, що, коли виросту, люди в космічні кораблі сідатимуть, як у потяг.

Океанія: Чи орієнтуєтеся Ви на читача коли пишете? Яким Ви його собі уявляєте?

Наталя Тисовська: Не можу сказати, що я орієнтуюся на читача, коли пишу, що чітко його собі уявляю. У мене є таке собі розмите уявлення про ідеального читача (того, який зрозуміє все, що я хотіла сказати), але в цього читача немає ні віку, ні статі, тільки певні фонові знання, які перетинаються з моїми.

Ролінг: Яку літературну нагороду Ви мрієте отримати?

Наталя Тисовська: Читацьку любов. :)

Ролінг: Що для Вас означає «успішний письменник»? Які складові літературного успіху, і від чого він, на Вашу думку, залежить?

Наталя Тисовська: Успішний письменник – той, який сам вірить, що він успішний. Для всіх критерії успіху різні. Комусь треба мільйонні наклади, а комусь досить захопленої рецензії. Але, на мою думку, успішність письменника все-таки має визначатися прибутками від книжок, хоча в умовах України на це розраховувати поки що важко.

Ганна_: Пані Наталю, Ви, як редактор, що б порадили тим, хто хотів би подати свій твір на конкурс (наприклад, «Коронацію»), але сумнівається? Подавати попри все? Дати його комусь почитати, прислухатися до критики? Дякую за відповідь

Наталя Тисовська: Я би, звісно, дала комусь почитати, тим більше, що час іще є. Що більше читацьких відгуків ви назбираєте, то об’єктивніше зможете оцінити власний твір. Але посилати обов’язково треба.

Ганна_: Як і з чого розпочався Ваш творчий шлях? Як перейшли від перекладання до самостійного написання? Чи що було першим?

Наталя Тисовська: Писала я все життя, тому навіть не можу пригадати, з чого розпочався мій творчий шлях. :)
А художню літературу я стала перекладати не так давно, до цього були здебільшого технічні тексти.

Wolfkid: Впервые ли Вы участвуете в «Коронации слова»? Рассчитывали ли Вы на победу, когда подавали свое произведение на конкурс?

Наталя Тисовська: Якщо людина не розраховує на перемогу в конкурсі, навіщо подаватися? :)

Levinar: Чим Ви любите займатися у вільний час? Чи є у Вас хоббі?

Наталя Тисовська: Моє хоббі – наші дачні собаки. У мене їх зараз восьмеро і троє цуценят. Це найкраще в світі хоббі. :)

Levinar: Як вважаєте, чи є майбутнє в української літератури? Яке? Що варто робити, аби зробити її більш популярною хоча б у межах нашої країни? Адже все одно більшість надає перевагу російським і закордонним авторам...

Наталя Тисовська: Майбутнє, безперечно, є, і воно великою мірою залежатиме від розвитку самої держави. Що голосніше заявляє про себе в світі держава, то голосніше лунає її література.

Наталя Л: Ще раз вітаю з нагородою та виходом книжки! Містика займає не останнє місце у Ваших творах. А яке вона займає у Вашому реальному житті?

Наталя Тисовська: Дуже дякую за привітання!
В реальному житті я не містик, я прагматик. :)

Оксана: Доброго дня! Звідки у вас, молодої людини, така цікавість до подій Другої світової війни? Щойно закінчила читати «Три таємниці…»; ви так майстерно і точно описали смерть Перелесника, що мені здалося, я сама вмираю разом із ним.

Наталя Тисовська: Ваші слова – найкращі, які можна було сказати про «Три таємниці...». Ця сцена була написана задовго до того, як був завершений роман, і виросла вона зі слів Михайла Гориня, які я винесла в епіграф.
А взагалі кілька років тому я читала самі тільки спогади упівців, і мої враження якось отак трансформувалися в події в моєму романі.

kz: Шановна пані Наталю! Як Ви ставитесь до політичних тенденцій в нинішній українській політиці? Чи маєте намір перейти на політичну прозу? Чи поділяєте погляди багатьох українських письменників щодо узурпації влади Януковичем?

Наталя Тисовська: Моя проза і так вся політична. :)
А щодо узурпації влади, то мене в цьому процесі нічого не дивує – я це передбачала ще тоді, коли наша сьогоднішня влада тільки-тільки з’явилася на обрії. Я вірю, що в державі все залежить від народу, нам просто слід самим повірити у власні сили й захотіти – реально захотіти – щось змінити.

Оксана: Чи був прототип у поетки Оксани Байди? Чи канадські архіви й досі «зберігають» не одну поетку?

Наталя Тисовська: Про реальний прототип – не зізнаюся. :)
Але канадські (і не тільки) архіви зберігають іще стільки таємниць, що ми собі навіть не можемо уявити.

Leonid: Пані Наталю, розкажіть, будь ласка, про стан сучасного перекладу на українську мову? Чи перекладають? За які кошти? Що перекладають? Бо колись за радянських часів робилися системні переклади класиків світової літератури на українську мову, а хто тепер цим займається? Чи держава якось підтримує переклади і перекладачів? І як у нас із перекладацькою школою?

Наталя Тисовська: Загалом про стан перекладу мені говорити важко, можу сказати тільки за наше видавництво. Ми перекладаємо здебільшого комерційну літературу, яка зможе принести прибуток, адже в іншому разі просто не вижити. Що ж до перекладацької школи, то її як такої зараз фактично немає, є ще відомі перекладачі, які стараються передати свої знання молоді, але це все спорадично, а не системно. Поки немає справжнього ринку, нічого не зміниться.

Iryna: Як виник задум роману, що стало поштовхом до написання?

Наталя Тисовська: У мене роман багатоплановий, тому одного якогось задуму не було. На початку були окремі сцени, які поставали перед очима, я довгий час не могла зрозуміти, як вони пов’язані. А коли зрозуміла, виявилося, що це роман. :)

Spacer: Якщо дозволите, два запитання. 1) Як ви ставитеся до літературної моди і так званої (на видавничому сленгу) «цільової читацької аудиторії»? Хто або що має формувати останню? 2) Чи не варто в сучасних умовах нашим видавництвам пріоритетним зробити розвиток «української електронної книжки»?
Наталя Тисовська: 1) Літературна мода і цільова читацька аудиторія – це поняття ринкові, які покликані принести якнайбільше прибутку. Іноді це спрацьовує, іноді шкодить. Свіжий приклад: серія «Монстромолог» Ріка Єнсі позиціонується як підліткова, але ці романи переважна більшість підлітків не подужає, а читач доросліший, який міг би отримати неабияке задоволення, про цю серію не поінформований.
2) Щодо електронної книжки – я цілком «за». От тільки навряд чи українські видавці це подужають. Скоріше це станеться саме собою, коли на наш ринок зайдуть такі західні гіганти, як «Amazon».

Dafny: Розкажіть, як відбулася презентація Вашої книги на Львівському форумі? Які у Вас були емоції? Як сприйняли Вашу книгу?

Наталя Тисовська: На Форумі все було чудово, хоча й трохи сумбурно, зважаючи на кількість відвідувачів. До речі, книжку купували настільки різні люди (від молодих дівчат до літніх чоловіків), що я була просто вражена.

minhertz: Чи плануєте Ви написати продовження «Таємнці...»? Вам не шкода розлучатися зі своїми героями?

Наталя Тисовська: Продовження «Трьох таємниць...» уже майже написане, і саме тому, що стосунки деяких героїв у цьому романі не були доведені до логічної розв’язки. Це буде водночас продовження і «Трьох таємниць...», і «Останнього шамана». А з героями я ніколи не розлучаюся – вони живуть у мене в серці. :)

Ігор: В якій частині земної кулі опинються герої вашої нової книги?

Наталя Тисовська: Нової після продовження «Трьох таємниць...»? Гадки не маю. Є два задуми, але який із них спрацює, поки що відомо тільки вищим силам. :)

Марися: Пані Наталю, у вашій останній книзі ви пишете про Другу світову війну. Де ви так досконало вивчили той час? Може у вас є родичі, які були на роботах в Німеччині?

Наталя Тисовська: Родичів у мене немає, але я два роки спілкувалася з родиною, в якій і чоловік, і жінка були остарбайтерами й познайомилися в таборі для переміщених осіб. А ще я чимало прочитала на цю тему, бо зазвичай не надто люблю фантазувати, спершу вчу «матчасть».

linkova: Що вам подобається більше переклад, редагування чи власна творчість?

Наталя Тисовська: Більше подобаються переклад і творчість, редагувати не люблю. Хіба що люблю читати книжки авторів, яких ми збираємося друкувати у нашому видавництві, і ставити каверзні запитання, відповідей на які немає в тексті. :)

arrow: Де відбувалися події? Яка справжня назва містечка Буремна затока?

Наталя Тисовська: Не скажу нізащо. :)
Але в тексті є дуже прозора підказка – про водоспад Какабека й озеро Гічігамі.

squirrel: Хто автор віршів та поеми «Бондарівна»?

Наталя Тисовська: Оксана Байда. :)

lejka: Пані Наталю, розкажіть, будь ласка, про своє особисте життя.

Наталя Тисовська: Невже я аж така зірка, що когось уже може зацікавити моє особисте життя? :)

linkova: У вас є плани в майбутньому перекладати? Що саме?

Наталя Тисовська: Перекладати, я сподіваюся, буду й далі, але великою мірою мої плани залежать від планів видавництва. Ми люди підневільні, що скажуть, те й перекладаємо. :)

Коротка довідка про гостю «Главреду». Наталя Тисовська – письменниця і перекладач. Випускниця магістратури Університету Лейкгед (Канада) зі спеціалізацією в канадській літературі. Є дипломантом літературного конкурсу «Смолоскип-2002» за роман «Дружка» («Соло для комп’ютера»). Довгий час опікувалася літературним інтернет-конкурсом «Рукомесло». Є автором романів «Соло для комп’ютера» (2004), «Укус огняного змія» (2007), «Останній шаман» (2007).

У 2011 році стала лауреатом другої премії конкурсу «Коронація слова» за роман «Три таємниці Великого озера», ідея якого народилася під час мандрів дикими канадськими пралісами. Зі своїх перекладів найбільше любить «Робінзона Крузо» та продовження «Вінні-Пуха» авторства Девіда Бенедиктуса – казкову повість «Повернення у Столітній ліс»; з власних книжок поки що – «Три таємниці Великого озера», адже твір багатошаровий, і в ньому будь-який читач зможе знайти щось для себе. Зараз працює над новим романом, в якому в незвичних ролях постануть герої, вже знайомі читачеві з «Останнього шамана» та «Трьох таємниць Великого озера», а дія знову відбуватиметься в далекому заокеанському містечку Буремна Затока.

Надія Майна

(Джерело: Главред)

Реклама
Rambler's Top100