|
Редакція "Автура"
м.Київ, Київська обл.
Епіграф:
Тут ви можете залишати сповіщення про тарганів на сайті, висувати пропозиції як його покращити, задавати питання і всяко інако спілкуватися з Редакцією з приводу сайту і його роботи. Для цього треба зареєструватися. Якщо баг полягає якраз в тому, що зареєструватися не можна, зв'язуйтесь через форму для контактів. Те ж саме і в разі приватності питання.
Редакція
Сайт: www.avtura.com.ua
Краще буде стисло розповісти, з чого цей сайт виріс. А почався він з дворічного експерименту з промоції і розповсюдження через інтернети однієї-єдиної книжечки, яка представлена і на цьому сайті. Для експерименту були певні передумови:
* мала вийти перша книжка одного автора-початківця
* він вважав, що їй потрібна інформаційна підтримка
* проте, не мав знайомих ні в пресі, ні в інших ЗМІ
* видавець надавав примірники на рецензію лише на замовлення самих рецензентів
Щось тут було не так. Як же рецензенти замовлять, якщо не знатимуть про існування книжки? Втім одну передумову ... [ Показати всю біографію ]
ще не названо:
* Автор-початківець вже 8 років працював в IT компаніях, і знав, що в інтернетах майже завжди досить самого бажання і вміння чітко сформулювати, що тобі треба, як знайдуться безкоштовні сервіси для вирішення твоїх проблем.
Особливого вибору рішень в нього не було, персональний авторський сайт відпадав, бо треба було встигнути до весняного книжкового ярмарку, а персональні сайти розробляються порівняно довго, оновлюються ще марудніше, бо програміст вже не спримає це як основну роботу й відкладає в довгий ящик, трафіку, тобто відвідувачів, нагнати на них ще довше, півроку в кращому випадку, а книжкова ярмарка через два тижні. Тож початківець завів „Блог однієї книжки” одразу на двох блогових платформах, на одній з яких він зберігається в незмінному вигляді й досі, і подивитись його можна по цьому посиланню.
Необхідними розділами блога ввижалися такі:
* Обкладинка й бібліографія
* Окремі оповідання з книжки
* Ілюстрації й музичний супровід, які не можна було застосувати на папері
* Точки продажу
* Рецензії на книжку в пресі, на радіо, на ТБ тощо (якщо будуть)
* Анонси презентацій, фотозвіти про презентації тощо (якщо будуть)
Підбиваючи підсумки, можна констатувати, що із задачами своїми блоги справилися на всі сто і ще дрібку зверху. Дебютна книжка отримала щось із 13 рецензій у різних друкованих виданнях, автора-початківця почали запрошувати на радіо й телебачення тощо. Тобто отой найкритичніший момент в розкрутці книжки, коли про неї ніхто не знає, то й ніхто не замовляє, вдалося подолати.
Виявилося, що найвдячнішою аудиторією блогів є саме журналісти, яким,
- по-перше, цікаво, що вже писали колеги про цього автора, як вони його обізвали задля наочності, наприклад „українським Жуль Верном”;
- а, по—друге, потрібні якісь детальки й подробиці портрету автора.
Одна журналістка навіть вичитала серед стандартних тегів блогової платформи „зацікавлення” – „акваріум”, і, увімкнувши фантазію, дописала „великий”, чим насмішила усіх знайомих автора-початківця, бо акваріума той мав лише на дві рибки. Ну і, щоб ніхто не сумнівався, - в усіх публікаціях як в мережі, так і на папері, було використане саме те фото автора, яке він виклав на блозі. Так що навіть друзі почали запитувати, чому він так не любить фотографуватися і має лише одну фотку.
(Тому до платформи вже нашої „книгосфери” додано розділ „біографія автора” й можливість додавати не одне фото, як планувалося, а більше, якими радимо авторам не нехтувати при заповненні.)
З читачами, на що автор-початківець теж все ж таки сподівався, вийшло дещо складніше, але й цікавіше. Виявилося, що з читачами в блозі потрібно постійно спілкуватися, щоб вони не втратили інтерес. У що це виливається можна глянути на другому з блогів, який оновлюється й понині, і на якому вже неможливо знайти інформації про книжку, для якої він і заводився.
Крім того, виявилося декілька притаманних блогам рис, які роблять їх дуже незручними для розкрутки книжок, про які довго не просторікуватимемо.
Одним словом, на порядку денному постало питання про авторський сайт, який не з’їжджав би весь час у стрічці друзів додолу й на який зручно було б потрапляти з пошукових машин, і коли вже за кухлем пива обговорювалися з другом-розробником подробиці того сайту, не схожого на стандартні блогові платформи, до їхніх світлих голів одночасно прийшла думка, що подібний рушій був би цікавий не одному автору, а трудозатрати що на одного автора, що на тисячу одного, будуть співмірні. Якщо ж зібрати на одному сервері кількадесят авторських сайтів, з цього можуть вирости якісь нові можливості для всіх, хто братиме в тому участь.
З повагою,
Редакція сайту „Автура” [ Згорнути біографію ]
|
