|
Едіт Несбіт "Книга Драконів" : казки
Едіт Несбіт
— Видавництво Старого Лева,
2010.
— 208 с.
— (Серія: Казки Старого Лева).
— м.Львів. — Наклад 2000 шт.
Тверда обкладинка.
ISBN: 978-966-8476-12-9
ББК: 84(4ВЕЛ) Н55
Жанр:
— Казки
— Міфологія інших народів
— Класичні переклади
Анотація:
Казки, що увійшли до книги Едіт Несбіт «Книга Драконів» написані наприкінці позаминулого століття. Та попри сто з гаком років, які відділяють нас від моменту написання, усі казки видаються свіжими і оригінальними, ніби написаними ось щойно для сучасних дітей. Казки з «Книги…» - це не подобизна дійсності, не осучаснення старих казкових сюжетів. Це свіжа, нова і казкова дійсність, створена Едіт Несбіт. Казки не мають спільної сюжетної лінії та ще й усі відбуваються у різних краях. Деякі – у вигаданій країні Ротундії, де усі тварини мають неправильні розміри, а деякі – у Лондонському передмісті, щоправда, за годину пішки від північного полюсу. Наскрізна ідея у них одна – дракони. Дракони різних форм і розмірів: Червоний дракон, який на ніч стає маленькою вогняною ящірочкою, Крижаний дракон, який розтає, опинившись біля святкового багаття, волохатий дракон, який одомашнюється і стає кішечкою… І попри те, що майже у всіх казках дракони підступні, злі й нечемні, уся книга просякнута аурою драконолюбства. Адже дракони – це, перш за все, уособлення казки. Негативні герої у цих казках інші – злий намісник Зануда зі своїми мисливськими гіпопотамами, честолюбний чаклун дядечко Джеймс, уже згадуваний міський голова… Тобто – справжнє зло ховається у сучасномусвіті, зло казкове – це лише чергова пригода. А не було би драконів – не було б і пригод. Не було б і Книги Драконів.
|
Лінк із зображенням книжки:
|
...Все це сталося кілька років тому, а щойно вчора я натрапила у Ротундійських Вістях на повідомлення про весілля принцеси та лорда Томаса Садівника, Л.Т.Д., і я знаю також, що Мері-Енн одружилася ні з ким іншим як з Томом. А це, я думаю, значить, що ротундійці зробили Тома лордом на честь весілля, а Л.Т.Д., безумовно, розшифровується як Ловець Тугодумних Драконів. Якщо ж ви думаєте, що це неправильне тлумачення, то це лише тому, що ви не знаєте, як воно вимовляється по-ротундійськи. І ще у тій газеті сказано, що серед багатьох подарунків нареченого для нареченої був і велетенський слон, на якому ... [ Показати весь уривок ]
їхала до церкви щаслива пара. Мабуть, мова йде про Фідо. Ви ж пам’ятаєте, що Том пообіцяв повернути його принцесі після весілля?
Ротундійські Вісті називають молодят – щасливою парою. І це дуже мудро з боку газети – називати їх саме так, думаю, кращої назви для них знайти неможливо. І це, безумовно, найправдивіша стаття з усіх, які друкують наші газети. Тому що, ви ж знаєте, принцеса та садівників син так обожнюють одне одного, що просто не можуть не бути щасливими удвох. До того ж, у них є власний верховий слон. А якщо цього не достатньо, щоб ощасливити двох людей, то я вже й не знаю, що б іще могло їх ощасливити. Звичайно, є кілька диваків, яким для щастя потрібен плавальний кит, та й не лише він... Але ж то жадібні й загребисті люди, одні з тих, що за столом беруть одразу по чотири шматочки пирога, а ми знаємо, що Том і Мері-Енн не такі. [ Згорнути уривок ]
|
