Антон Санченко : Весілля з Європою : Роман-придибашка : Рецензії в пресі.

Рецензії в пресі на книжку Антон Санченко. Весілля з Європою : Роман-придибашка. У жанрах Родинна сага, Історичне, Мелодрама. Ре...
 
Антон Санченко : Весілля з Європою : Роман-придибашка : Рецензії в пресі
Книжки за жанрами

Всі книжки (1569)

Книжки за першою літерою назви
Книголюбам пропонуємо купить мебель
для ваших книг.
Шафи зручні для всіх
видів книг, окрім електронних.
www.vsi-mebli.ua

zahid-shid.net

Телефонный спрвочник Кто Звонит

Життя бентежне, але не зле, як казала одна наша знайома. Тому нам доводиться давати рекламу, щоб підтримувати сайт проекту. Але ж Вам не складно буде подивитись її? Натискати на ці посилання зовсім необов’язково , але якщо Вам щось впало до вподоби - дозволяємо . З повагою, колектив "Автури".
Книжка
Книжка Антон Санченко "Весілля з Європою : Роман-придибашка" (фото 1)
Книжка Антон Санченко "Весілля з Європою : Роман-придибашка" (фото 1)
Книжка Антон Санченко "Весілля з Європою : Роман-придибашка" (фото 2)
Весілля з Європою : Роман-придибашка

Антон Санченко

Факт, 2008. — 248 с. — (Серія: Exceptis excipiendis).
— м.Київ. — Наклад 2000 шт.

Тверда обкладинка.
ISBN: 978-966-359-297-8
ББК: 84(4Укр)6-44

Жанр:
Родинна сага
Історичне
Мелодрама

Анотація:
На перший погляд можна подумати, що ця книга про ностальгію за «тими» часами: старенькі київські трамвайчики «тягни-штовхай», вічні «автентичні» черги, в яких не стояли, а жили, вибрики планової економіки та — українсько-радянські та німецько-демократичні реалії та, як годиться, дружба народів укінці. А проте роман-придибашка Антона Санчен-ка насамперед про примирення себе з історією власної країни, що відбувається на тлі розростання генеалогічного дерева роду Чуприних. Від російсько-японської війни 1904 року через Першу, Другу, на щастя, не розпочату третю світові війни, Голодомор 1923 і 1933 років, та цілком мирні наші печалі й радості, які чомусь ніколи не потрапляють до підручників історії, але насправді визначають її хід. І все це з такою теплою і життєдайною іронією, яка приваблює вже від перших слів автора до своєї друкарської машинки «Гей, пішла!».

Поділитись:

Лінк із зображенням книжки:

  Уривок з книжки Рецензії в пресі (6) Відгуки читачів (1) Де купити (3) Скачати файл
Рецензія

05.02.2011

Автор рецензії: Олександр Михед (джерело: Український журнал)

На початку минулого року трапився дебют, що виламувався зі звичного творчого кола – виникнення і зникнення нових літературних зірок. Вийшла друком збірка оповідань „Баркароли“ Антона Санченка, яка до того тривалий час мешкала у віртуальних тенетах Мережі. Його дебютна україномовна книга (перед тим була збірка оповідань„Вызывной канал“) викликала цілу хвилю позитивних рецензій у ЗМІ різного масштабу та формату. Погодьтесь, що в таких випадках не виникає нічого, окрім внутрішнього спротиву та підозрілості в черговому маркетинговому ході.

Дякувати видавцю та автору, друга книга, „Весілля з Європою“, ... [ Показати всю рецензію ]

[ Згорнути рецензію ]

05.02.2011

Автор рецензії: Тетяна Дігай (джерело: Сумно)

Антон Санченко – киянин, що народився в Херсоні. Автор збірок оповідань «Вызывной канал» (Київ, 2008) та «Баркароли» (Київ, «Факт», 2008).

У пекельному темпі бурхливих змін життєвих цінностей, культурних орієнтацій та переорієнтацій, ніде правди діти, тільки іронія залишається сталим елементом життя, що рятує людину від сказу. У цьому твердженні є певна доля софістики, але як афористично висловився хтось із класиків, сміх – справа серйозна.

Автор визначив жанр нового опусу, як роман-придибашка. Правда, що то за новотвір – придибашка, я не зовсім зрозуміла (можливо, від слова придибенція?), ... [ Показати всю рецензію ]

[ Згорнути рецензію ]

05.02.2011

Автор рецензії: Світлана САМОХІНА (джерело: Дзеркало тижня)

Є в музикантів такий термін — синдром другого альбому, коли друга музична збірка у житті творчого колективу значно слабша за першу. Саме на цьому етапі творчої кризи багато перспективних груп розпадається. Проводячи аналогію з романом «Весілля з Європою» Антона Санченка, слід наголосити на певному відхиленні від зазначеного правила: його нова книжка, яка має певні ознаки «другого альбому», є вже третьою після двох збірок морських оповідань.




Після того як автора у численних рецензіях на попередні твори привітали з успіхом та урочисто нарекли «першим українським літератором-мариністом», ... [ Показати всю рецензію ]

[ Згорнути рецензію ]

05.02.2011

Автор рецензії: Юрий Володарский (джерело: журнал ШО)

«Гей, пішла! Починай, Еріко», — стартует Антон Санченко. И почему-то сразу становится понятно, что книга будет хорошая. Что диалог с любимой печатной машинкой на самом деле превратится в беседу с читателем—душевную, остроумную, содержательную. Безусловно, прием не нов, а что сейчас ново? Не обязательно придумывать новые штучки—гораздо важнее уметь пользоваться старыми.

Если, вручая мне свою предыдущую книжку «Баркароли», автор безапелляционно утверждал, что она хорошая (напомню — действительно хорошая), то по поводу «Весілля з Європою» у него такой уверенности не было. По его собственным словам, ... [ Показати всю рецензію ]

[ Згорнути рецензію ]

05.02.2011

Автор рецензії: Мирослава Сапко (джерело: Друг читача)

Колись давно, коли дерева були великими, а з фонтану «Самсон», що на Контрактовій площі у Києві, ще бігла вода, випивши якої людина назавжди ставала справжнім киянином, тіточці Тамарі з роду Чуприних заманулось вийти заміж за німця Дітера. Багатообіцяючий початок роману – про кохання? про родину? про життя? Так, про все це разом, і ще про значно більше. Адже в тіточки Тамари є племінник, а в племінника є друкарська машинка “Еріка”, і разом вони – письменник Антон Санченко. А ще є така дивна річ, як людська пам’ять, здатна ретельно зберігати те, чого вже й на світі нема. Наприклад, монструозні обчислювальні ... [ Показати всю рецензію ]

[ Згорнути рецензію ]

05.02.2011

Автор рецензії: Роксана Харчук (джерело: Літакцент)

Нова книга Антона Санченка «Весілля з Європою» заявлена як історія народу, написана через історію родини. У світовій літературі вже існує чимало родинних історій – згадати хоча б «Сагу про Форсайтів» Дж. Ґолсуорсі, а з українських, звичайно, безсмертну «Кайдашеву сім’ю» І. Нечуя-Левицького чи новітню історію «НепрОстих» Т. Прохаcька або «Таємницю» Ю. Андруховича. Проте тільки С. Рушді у романі «Опівнічні діти» трактує історію як родинно або особистісно геноцидну. Антон Санченко своєю чергою з’ясовує: історія його роду є актом не меншої вселенської трагедії, аніж геноцид вірмен 1914 року, Варшавське ... [ Показати всю рецензію ]

[ Згорнути рецензію ]

Реклама
Rambler's Top100