|
УБД-реінкарнація : Збірка поезій
Володимир Вакуленко-К
— Ліра-К,
2017.
— 104 с.
— м.Київ. — Наклад 500 шт.
ISBN: 978-617-7507-26-9
Жанр:
— Поезія
Анотація:
Збірка поезій «УБД-реінкарнація» від Володимира Вакуленка-К. – це потужна за смисловим, художнім та енергетичним наповненням річ, котра є віддзеркаленням нашого «тут» і «тепер» упродовж останніх років, включно з Майданом та війною, «в епоху третьої Світової Любо- ви» та «вітчизняної байдужості». Без зайвого пафосу. Без фальші і патетики. Без скигління та квиління, що ними часто грішать поети у жанрі громадянсько-політичної лірики. Це таки бойова поезія – на противагу бойовій прозі. Збірку формують три композиційні частини – «Охрещені Хрещатиком», «Війна в утробі» та «Цитатник Савонароли», міцно спаяні між собою убивчими метафорами й новітніми екзистенційно-філософськими смислами.
|
Лінк із зображенням книжки:
|
©ТРИПТИХ ОДИНОКОСТИ
І
Блага захотілося:
Друзі-милиці,
Ходіть поговоримо
Найріднішими мовами:
В затінках війни
Яблуня-мати
Вибух спинила
Та діти чорні.
А я позавчора
Залишив блукати
Ноги на варті.
Сам лозою стелився
З гранатою в обіймах
Кров сіре листя
Фарбувало на зиму.
Зустріну рашиста,
У мене граната
У нього кокаїн –
Літатиме й він!
На його колінах
Хімічні мозолі
Протертих буднів –
Хіба раб могутній?
Нажаль так не сталося:
Побратими-айдарівці
Визволили від сумного…
На варті ноги…
Трьохсотим додому
Жінка пригорне
Одразу мене,
За день мине –
Втече до іншого
З ... [ Показати весь уривок ]
ногами, пішого…
ІІ
У смартфони одягнуті
З ворожими рингтонами
З мозком окупантів
Та на парадах прикормлені
Братерством з убивцями
Іконятся, обіймаються.
Чорно-біла матриця
Оскаженілих на побуті
Їхні ватні сповіді
До дідька-лисуна.
Яка ж трясовина
На землі моїй, пошматованій?
Бійці потомлені
З під землі сяють
Медалями розтоптаними…
Пільговими суботами
Напоять показуху,
Протези другом
Пораненим стануть...
Спектакль закінчиться,
Повернуться в яму
У власну помийницю,
Для кадру і вистачить…
ІІІ
Друзі-милиці,
Час сповільнився
Мир такий злий.
Людей ніби рій
Та більшість трутні:
В маршрутках посудять
За зайняте місце
Бо кому ж повіриться,
Що війна насправді
У кожного в хаті,
Та тільки за степом
Розгарище пекла?
Друзі-милиці
Я нині п’яний,
Сльози про-ков-ту-ю
З чарчини жовтої
Від нікотину –
Це моя КРАЇНА,
Не віддам нікому
Я у себе вдома…
Я У СЕБЕ ВДОМА!.. [ Згорнути уривок ]
|
