Книголюбам пропонуємо
купить мебель
для ваших книг.
Шафи зручні для всіх видів книг,
окрім електронних.
www.vsi-mebli.ua
Життя бентежне, але не зле, як казала одна наша знайома. Тому нам доводиться давати рекламу, щоб підтримувати сайт проекту. Але ж Вам не складно буде подивитись її? Натискати на ці посилання зовсім необов’язково , але якщо Вам щось впало до вподоби - дозволяємо . З повагою, колектив "Автури".
|
Сходовий майданчик : роман
Яна Дубинянська
(Переклад:
Мишанич Ярослав)
— Факт,
2004.
— 288 с.
— (Серія: Exceptis excipiendis).
— м.Київ. — Наклад 2000 шт.
Тверда обкладинка.
ISBN: 966-359-024-6
Жанр:
— Наукова фантастика
— Психологічне
— Соціальна фантастика
Анотація:
Більшість героїв роману вважають, що машина, винайдена старим, безнадійно закоханим професором, здатна здійснити їхні найзаповітніші бажання. Може, вам теж так здається?
Дійсно, якщо ваше почуття — любов чи ненависть, заздрість чи каяття, страх або ностальгія — достатньо сильне, машина здатна сумістити ВАШ життєвий простір із простором ТОГО (чи ТІЄЇ), на кого це почуття спрямоване. На сходовому майданчику з’являться нові двері — хай насправді вони на іншому боці Земної кулі.
Просто перетнути сходовий майданчик. Просто прочинити двері, за якими вона, нарешті, відбудеться, — та єдина, довгоочікувана зустріч, що переверне все життя.
Чи ви впевнені, що це і є здійснення бажань?
Лінк із зображенням книжки:
|
Рецензія |
17.04.2011
Автор рецензії: Елена Синицкая
(джерело:
E-motion)
Заглядывать в замочные скважины нет никакой надобности, поскольку Яна Дубинянская решила дать своим читателям возможность постичь загадки каждой двери на лестничной клетке. Она сумела так всех заинтриговать, что повесть “Сходовий майданчик” оказалась среди лучших книг литературного конкурса “Аудитория Би-Би-Си выбирает книгу года”. Госпожа Дубинянская известна читательской аудитории как автор хорошей фантастики, приправленной значительной долей психологических заморочек.
У каждого из нас есть одно заветное желание, о котором другим знать вовсе не обязательно. Оно непременно связано с каким-либо ... [ Показати всю рецензію ]
чувством – будь то любовь, ненависть, чувство вины или жажда мести. Помочь воплотить эти мечтания в жизнь вполне бы смогла “машина исполнения желаний”, созданная на старости лет профессором Странтоном, страдавшим от мук неразделенной любви и покончившего жизнь самоубийством после первого же применения машины. Как, вы не встречали сего прибора на прилавках супермаркетов вашего города? Тогда вам нужно срочно приобрести книгу – там есть все подсказки, как найти эту машину.
Специфика этого прибора состоит в том, что он способен совмещать жизненные пространства людей, и только. После того, как кто-либо из персонажей с помощью чудо-изобретения превращает своё желание в поток трансформированной энергии, на его лестничной клетке появляются новые двери. Что за ними? Нет, не исполнение всех желаний и грёз – а лишь один-единственный шанс. Этот шанс может стать равно как залогом вечного и немыслимого счастья, так и причиной тотального разочарования и краха надежд.
На ваших глазах будет вершиться десяток разных человеческих судеб – алкоголика с явными признаками шизофрении и Президента, самоуверенного зеленого юнца и “железной” бизнес-леди. Отныне они все связаны воедино, ведь на их лестничной клетке появилось много новых дверей. Никогда не угадаешь, кто живёт за ними – твой настоящий сосед или чья-то материальная проекция.
Мораль сей басни такова: мечты хороши, пока они не сбываются. В этом определенно что-то есть, но какой, интересно, будет жизнь, напрочь лишенная мечтаний и заветных стремлений? [ Згорнути рецензію ]
|
17.04.2011
Автор рецензії: Виктория Селиванова
(джерело:
"СейЧас")
Последний в списке (но не по значению) – роман Яны Дубинянской «Сходовий майданчик». И это первая хорошая новость, которая есть у меня. Текст действительно динамичный, фантазийный, с отлично проработанным сюжетом, в котором все линии получают развитие и логическое завершение. Пожалуй, из всей серии это первая книга, идеально попадающая в определение «массовой», рассчитанная и на студента-филолога, и на заведующую коровником. Это нехитрая история о безнадежно влюбленном профессоре, изобретшем машину исполнения желаний. Никаких «измов», рассуждений о жизни в стиле египетской «Книги мертвых» и лексики, ... [ Показати всю рецензію ]
которая в порядочном обществе не пользуется. Показательно, что с каждой новой страницей желание узнать, что же будет происходить с героями книги дальше и чем закончатся их путешествия в пространстве и времени, не ослабевает. А то, что изначально роман написан на русском языке (его, как и некоторые другие книги Exceptis excipiendis, специально перевели на украинский), на общем фоне выглядит концептуальным реверансом нашему читателю. [ Згорнути рецензію ]
|
17.04.2011
Автор рецензії: Інна Городецька
(джерело:
"Друг читача")
Такі книжки, як роман Яни Дубинянської «Сходовий майданчик», завжди будять фантазію і роздуми на тему: «А якби я мав (мала) таку машину бажань, як у книжці, я б…» Але поки що такі роздуми залишаються мріями та літературними сюжетами. На щастя – адже прагнення людей часто-густо настільки негуманні, що якби вони збулися, то наша цивілізація опинилася б перед загрозою зникнення.
У «Сходовому майданчику» прилад для втілення бажань створив старий професор. Щоб забутися від гіркоти нерозділеної любові, він повністю поринув у виготовлення своєї надзвичайної машини (пам’ятаєте, що таке сублімація за ... [ Показати всю рецензію ]
Фройдом – перенесення нереалізованої сексуальної енергії на творчість). Він і сам до кінця не був впевнений, що винахід працюватиме. Це – машина бажань. «Бажання. Припустимо, воно у вас є. Справжнє, сильне, концентроване й спрямоване на конкретну живу людину. Але насправді сильне почуття – яке завгодно: кохання, ненависть, страх – матеріальне завжди. І має енний запас енергії, яку перетворює трансформатор». «Машина бажань» не вміє виконувати власне самих бажань, а просто дає можливість тому, хто має сильне почуття (любов, ненависть, каяття, ностальгія), сумістити його життєвий простір з життєвим простором того, на кого це почуття спрямоване.
Деякі герої роману точно знали, чого саме хочуть. Деякі просто були впевнені, що знають. Але насправді те, чого ми прагнемо, і те, про що ми думаємо, ніби прагнемо, – зовсім різні речі. Цікавим є епізод про самовпевненого тінейджера, який нічим, окрім спорту, не цікавився. І мріяв про те, щоб опинитися в Оушен-Сіті, бо там були найкращі гравці з бейсболу. Але, як виявилось, машина краще знала, чого саме хотілось юному спортсмену. І відправила його не в Оушен-Сіті, а в Санта-Моніка-Біч, бо там знаходилася його мама.
Герої роману – звичайні люди. І бажання їхні, в принципі, ніякою оригінальністю не відрізняються. Герої хочуть бути поруч із коханими людьми, помститися за несправедливість, вибачитися за давню провину… Усі вони рано чи пізно опиняються на одному й тому ж сходовому майданчику, від якого розходяться кілька різних дверей. За кожними чекає чиясь мрія і щастя, а може, й навпаки – розчарування та сум. Адже часто мріяти про щось – набагато краще, ніж цю мрію отримати в реальності.
Роман «Сходовий майданчик» буде до вподоби тим, хто любить соціальну фантастику. Тим, хто із задоволенням перечитує Бредбері та Стругацьких. Адже роман Дубинянської читається так само легко, «на одному подиху», як і «Пікнік на узбіччі» або «Кульбабове вино». Проте навіть тим, хто фантастику не любить, книжку прочитати варто. Хоч би для того, щоб іще раз переконатися: бажання – штука небезпечна, і бажати треба обережно. Адже наші мрії та бажання іноді збуваються навіть без будь-яких машин, а просто тому, що нам цього дуже хочеться. [ Згорнути рецензію ]
|
17.04.2011
Автор рецензії: Ольга Хвостова
(джерело:
Артвертеп)
Розрадити читача має на меті і ще одна майстерна оповідачка і успішна журналістка, Яна Дубинянська. Успішна, бо невідривно від роботи в авторитетній газеті «Дзеркало тижня», народила двох дітей і випустила з півдесятка книжок.
Ось кому не треба читати посібник Владимирських!
Втім, на відміну від Малярчук, Яна Дубинянська розраджує читачів роману «Сходовий майданчик» за допомогою розгортання потужної інтриги. Власне, це перший великий твір письменниці, в оригіналі написаний російською, а тепер перекладений українською мовою. Сюжет роману рухається за допомогою перезарядження приладу здійснення ... [ Показати всю рецензію ]
найзаповітніших бажань. Цю диво-машину змайстрував славетний немолодий фізик, безтямно і безнадійно закоханий у юну студентку. Герою вдається здійснити свою мрію — наблизити до себе простір, у якому мешкає дівчина, але, не спромігшись прихилити її серце, він покінчує життя самогубством. Ця подія і сам винахід відкривають цілий лабіринт перетинів різних просторів, із яких не лише герої, а й читач не вибереться до останньої сторінки. Ба більше, розпружуючись аж наприкінці, інтрига лишає по собі не пустку, як то найчастіше буває, а відчуття наповненості смислом. Яким — то вже справа індивідуальна. (Для мене книжка «затягла» на п’ять зірок.) [ Згорнути рецензію ]
|
17.04.2011
Автор рецензії: Ірина Гук
(джерело:
СУМНО)
Головні герої “Сходового майданчика” - людські бажання. Надзвичайно щирі, потаємні, можливо, відкладені “на потім” багато років тому. Дуже прості, якщо розібратися . І різні - такі самі, як персонажі роману.
Цікавинка в тому, що, крім людей та їхніх мрій, з‘являється ще невеличкий прилад, здатний моментально втілювати їх у життя.
Уявіть собі: варто щось дуже сильно захотіти – і це збувається. Здавалося б, проблеми вирішено ?..Але щастя - це не так просто, як уявлялося. Часто бажання - це ілюзії; коли вони здійснюються, усвідомлюєш: те, що вважав перемогою, насправді нічого не варте. І тоді ... [ Показати всю рецензію ]
єдине прагнення - “відмотати” життя назад і стати інакшою людиною.
Фантастична машина, що відкриває на звичайному сходовому майданчикові двері в інші просторові виміри, в яких ховаються мрії та найпалкіші почуття, не здатна, проте, зробити героїв тими, ким їм не судилося стати. Але там вони зможуть багато чого дізнатися про себе самих., про тих, кого люблять і ненавидять...
Застереження: іноді книга може здатися вдалим сценарієм для якого-небудь динамічного телесеріальчика, тож у тих, хто такими речами не дуже захоплюється, ймовірне виникнення враження культурної деградації.
( Люди, не бійтеся! Все ж таки, ви будете ЧИТАТИ!)
Найприкольніший образ: дядько з люмпенізованих низів, який хотів бути президентом нічогенької країни і ледь не підірвав (у дуже нетверезому стані!) увесь світ.
Загалом: дочитайте до кінця. [ Згорнути рецензію ]
|
|
|
|