Катерина Бабкіна, Світлана Корчагіна, Лілія Демидюк, Богдана Матіяш, Василь Карп'юк, Олег Коцарев, Галина Крук, Андрій Любка, Мар'яна Максим'як, Тарас Малкович, Юлія Мусаковська, Катерина Оніщук (Міхаліцина), Ігор Павлюк, Юлія Стахівська, Анна Хромова, Катерина Калитко, та ін. : М'якуш: антологія української смакової поезії : антологія поезії : Анотація, уривок з книги.
Катерина Бабкіна, Світлана Корчагіна, Лілія Демидюк, Богдана Матіяш, Василь Карп'юк, Олег Коцарев, Галина Крук, Андрій Любка, Мар'яна Максим'як, Тарас Малкович, Юлія Мусаковська, Катерина Оніщук (Міхаліцина), Ігор Павлюк, Юлія Стахівська, Анна Хромова, Катерина Калитко, та ін. : М'якуш: антологія української смакової поезії : антологія поезії : Анотація, уривок з книги
Книголюбам пропонуємо
купить мебель
для ваших книг.
Шафи зручні для всіх видів книг,
окрім електронних. www.vsi-mebli.ua
Життя бентежне, але не зле, як казала одна наша знайома. Тому нам доводиться давати рекламу, щоб підтримувати сайт проекту. Але ж Вам не складно буде подивитись її? Натискати на ці посилання зовсім необов’язково , але якщо Вам щось впало до вподоби - дозволяємо . З повагою, колектив "Автури".
Книжка
М'якуш: антологія української смакової поезії : антологія поезії
«М’якуш» — незвична антологія. Замість змісту — меню, що складається з традиційних розділів: «Салати», «Холодні закуски», «Перші страви» і т. п., до яких включено нетради¬цій¬ні страви — вірші сучасних українських авторів: Івана Андрусяка, Тараса Малковича, Галину Крук та інших. Вони смакують життям, яке буває кислим, як яблучний сік, пе¬регуслим, наче мед, загадковим, як чайджуйська диня, або ж гіркавим — із присмаком золи. Упорядники антології подали найкращі смаки української поезії, тож — смачного!
Зелений борщ із ароматом глиці,
і полину,
що сивіє, як дід, під лісом на осонні.
Дві ялиці
і безліч сосен
затуляють слід
до схованок суниць і, мабуть, мавок...
Так дивно: подалися по щавель,
і раптом серед глинищ та канавок
побачили, як чорний муравель,
везе цукринку на спині —
дбайливо,
немов коштовність рідкісну й крихку.
Тікала в хащі тінь не шарудлива.
Ламали білки віття,
в гопаку
злітаючи аж ген на вістря сосен.
А муравель чалапкав крадькома з цукринкою на спині…
Нишком, босо
ми йшли за ним і знали, що нема
нікого щасливішого...