Терпи, курсанте, моряком станеш.

 
Терпи, курсанте, моряком станеш
Книжки за жанрами

Всі книжки (1495)

Колонка

Проект з "Родимками" Іри Цілик - дещо інакший. Це була настільки вдала Ірина книжка (а ми знаємо, що говоримо, - не інтуітивно, а за статистикою), що нам було дуже шкода, що вона розійшлася в такій малій кількості друкованих примірників, більшість читачів надали перевагу скачуванню умовно безкоштовної електронної версії, не переймаючись запропонованою післяплатою. Авторам не звикати. Але кількість і тривалість цих скачувань навіть після того, як книжку припинили рекламувати в мережі, примушували нас шукати іншого продовження цій історії.

Новий проект реалізовуватиме освітні програми у сфері літератури, книжкової справи, літературного менеджменту та дотичних сферах суспільного життя, які пов’язані з роботою над текстом.

Отож, в нашому випадку кожен двадцятий захотів скачані електрони матеріалізувати в паперовій версії. Оце і є „рекламна користь” від вільного розповсюдження інформації (піратів), щоправда, непряму рекламу не так вже й легко, а пряму шкоду теж неможливо порахувати, бо значна частина тих, хто скачував, просто не отримала б доступу до паперової книжки, навіть якщо дуже хотіла б: книжка була на полицях переважно київських книгарень та мережі книгарень «Є».

Книголюбам пропонуємо купить мебель
для ваших книг.
Шафи зручні для всіх
видів книг, окрім електронних.
www.vsi-mebli.ua

zahid-shid.net

Телефонный спрвочник Кто Звонит

Життя бентежне, але не зле, як казала одна наша знайома. Тому нам доводиться давати рекламу, щоб підтримувати сайт проекту. Але ж Вам не складно буде подивитись її? Натискати на ці посилання зовсім необов’язково , але якщо Вам щось впало до вподоби - дозволяємо . З повагою, колектив "Автури".
Рецензія

20.04.2010

Рецензія на книжку:
Санченко Антон. Нариси бурси : Оповідання

Антон Санченко народився в Херсоні, там же закінчив морехідне училище. Тепер живе й творить у Києві. Збірка оповідань «Баркароли» (Київ, «Факт, 2008) написана в жанрі типової мариністики, коли письменник і моряк – ці дві іпостасі творчої біографії, нероздільні. Оповідання – кочові нотатки фахового моряка, який ходив у море п’ятнадцять років, працював начальником радіостанції на суднах керченської, херсонської, одеської, стамбульської та пірейської прописки. Тексти баркарол запам’яталися іронічною манерою спостережливого героя-оповідача, свіжою оригінальною, пластичною, виразною образністю: «Я вийшов на крило капітантського містка покурити італійську цигарку. І побачив не хмари, не холодний дощовий фронт із півдня, а... химерні дерева в саду, про які писав щось таке ритор Сковорода. Мабуть, таким був Едем...».

Друга книга «Весілля з Європою» (Київ, «Факт», 2008) має сюжет. За основу стало бажання автора дослідити генеалогію своєї родини на фоні історичних подій рідної країни періоду від російсько-японської війни 1904 року, через першу, другу світові війни та голодомор 1923 і 1933 років. Про історичні катаклізми прозаїк пише жорстко і жорстоко, протиставляючи авторську нараційну манеру фальшивому героїко-романтичному пафосу творів класиків партійно-пригодницького соцреалізму: «Усі Панчі, Бабелі й Вишневські, Фурманови й Довженки, що повигадували Чапаїв, Щорсів та Будьонних, відретушували їхні патрети й створили черговий міф. Саме останні винні в наших хибних уявленнях про громадянську війну». І додам, не тільки про неї. Попри критичну налаштованість, гумористична вигадливість пера письменника невичерпна, персонажі твору намальовані соковито й привабливо.

«Нариси бурси» повертають читача до початку життєвого шляху А.Санченка. Автор міняє письменницький антураж і звертає погляд уже не на море, а на сушу. Це сімнадцять історій із життя бурси – Херсонського морського училища рибної промисловості – «Тюльки». Це розповіді про будні й маленькі свята молодого, невередливого хлопчачого колективу, котрий за будь-яких обставин зберігає почуття власної гідності й від усіх прикростей рятується гумором. Кожен із цих нарисів (за авторським визначення жанру) – яскравий, щирий, веселий та дотепний твір, просякнутий живою іронією і ліризмом. Протистояння керівництву – лейтмотив сюжету збірки – незла сатира на нудотні й марудні моральні засади, що панували в училищі, зіткнення уставних приписів і живої вдачі молодих курсантів, але конкретні образи, можливо, прототипи, тут особливої ролі не відіграють – важлива загальна тенденція: світ романтичних мрійників виявляється зовсім не чорно-білим. Та біда вчить майбутніх «морських вовків» коржі з салом їсти!

Бурсацький гумор Антона Санченка потребує окремого абзацу: «Це була площа Свободи. Отож бо, зручна назва, не треба переіменовувати щоепохи (...) Стрій завжди переможе натовп. Не хочеш бути битим – шикуйся (...) Флотські традиції – то здебільшого накази, які забули відмінити років з двісті тому (...) «Шлях до знань можна виміряти в кілометрах. Принаймі в бурсі. Бо кожен навчальний день тут починається з розводу на заняття. Роти крокують на пари урочистим маршем під оркестр усі 500 метрів плацу. Таким чином вони щотижня наближаються до омріяного диплому ще на три кілометри (...) Голодний курсант – небезпечний для суспільства, як потенційний потьомкінець і бунтівник».

З кожної книги, що нам припала до душі, від кожного письменника, котрий нам сподобався, ми беремо щось у своє життя. Розумне, афористичне, в міру філософічне письмо прозаїка, буває, балансує на грані, але ту грань не перетинає, принаймі, від його книги не лишається присмаку штучності й позування. Надзвичайне почуття гумору, іронічна вдача, життєдайна натура, відсутність моралізаторства, зрештою, природжений дар оповідача – все це надає прозі Антона Санченка привабливих рис якісної масової літератури.

Тетяна Дігай

(Джерело: Сумно)

Реклама
Rambler's Top100