Вітер, острів, равлик....

 
Вітер, острів, равлик...
Книжки за жанрами

Всі книжки (1645)

Колонка

Проект з "Родимками" Іри Цілик - дещо інакший. Це була настільки вдала Ірина книжка (а ми знаємо, що говоримо, - не інтуітивно, а за статистикою), що нам було дуже шкода, що вона розійшлася в такій малій кількості друкованих примірників, більшість читачів надали перевагу скачуванню умовно безкоштовної електронної версії, не переймаючись запропонованою післяплатою. Авторам не звикати. Але кількість і тривалість цих скачувань навіть після того, як книжку припинили рекламувати в мережі, примушували нас шукати іншого продовження цій історії.

Новий проект реалізовуватиме освітні програми у сфері літератури, книжкової справи, літературного менеджменту та дотичних сферах суспільного життя, які пов’язані з роботою над текстом.

Отож, в нашому випадку кожен двадцятий захотів скачані електрони матеріалізувати в паперовій версії. Оце і є „рекламна користь” від вільного розповсюдження інформації (піратів), щоправда, непряму рекламу не так вже й легко, а пряму шкоду теж неможливо порахувати, бо значна частина тих, хто скачував, просто не отримала б доступу до паперової книжки, навіть якщо дуже хотіла б: книжка була на полицях переважно київських книгарень та мережі книгарень «Є».

Книголюбам пропонуємо купить мебель
для ваших книг.
Шафи зручні для всіх
видів книг, окрім електронних.
www.vsi-mebli.ua

zahid-shid.net

Телефонный спрвочник Кто Звонит

Життя бентежне, але не зле, як казала одна наша знайома. Тому нам доводиться давати рекламу, щоб підтримувати сайт проекту. Але ж Вам не складно буде подивитись її? Натискати на ці посилання зовсім необов’язково , але якщо Вам щось впало до вподоби - дозволяємо . З повагою, колектив "Автури".
Рецензія

09.07.2012

Рецензія на книжку:
Вдовиченко Галина. Бора : роман

Вітер, острів, равлик...
теґи: Бора, Кохання.., роман
Назва твору: Бора
Автор: Галина Вдовиченко
Видавець: «Клуб сімейного дозвілля»
Рік: 2011

Над назвою роману Галини Вдовиченко, мабуть, попрацював гарний маркетолог – такий, про якого вона згадує й на сторінках книжки. Назва на обкладинці одразу ж викликає бажання дізнатися – що воно таке – Бора. Холодний вітер, острів в Тихому океані і – прізвище жінки, що несподівано стала господинею будинка-равлика.

Текст і написаний, і виданий "смачно" – іншого слова годі й підбрати. Від книжки, здається, йде запах пожовклого листя із саду біля будинка-равлика, кави з корицею і ще чогось неймовірно щемного й до болю знайомого. Знайомого, бо кожен з нас більшою чи меншою мірою відчуває себе самотнім. І цей будинок-равлик, що дістався головній героїні Христині Борі у спадок, стає у романі символом самотності. Символом самотньої жіночої душі.

Авторка не раз на сторінках книги порівнює будинок з Ноєвим ковчегом, але – Ной збирав "кожної тварі по парі", а господа Бори стає прихистком для таких саме самотніх душ, як і вона: матері трьох дітей, подрузі Лідії, "двійнику" Кравчука Іванові Івановичу, новітній Пеппі Довгапанчоха – Божені... Такі різні, й такі схожі у своїй самотності люди.

Втім, не варто вважати, що текст насичений сумом і приреченістю. Жодним чином! Навпаки – соковито й дотепно виписані образи подарують кілька годин приємного читання. А ще – роман про справжнє, не кіношне й гламурне, кохання. Бо тільки справжній чоловік може подарувати будинок жінці, яку любив усе життя попри її відмову. Без жодних сподівань на вдячність чи взаємність. Без такого остогидлого сьогодні "ти мені – я тобі", бо зрештою – "Кохання нічого не дає, окрім самого себе"!
http://sumno.com/tj6

helen

(Джерело: sumno.com)

Реклама
Rambler's Top100