Не втрачена віра в дитинство.

 
Не втрачена віра в дитинство
Книжки за жанрами

Всі книжки (1667)

Колонка

Проект з "Родимками" Іри Цілик - дещо інакший. Це була настільки вдала Ірина книжка (а ми знаємо, що говоримо, - не інтуітивно, а за статистикою), що нам було дуже шкода, що вона розійшлася в такій малій кількості друкованих примірників, більшість читачів надали перевагу скачуванню умовно безкоштовної електронної версії, не переймаючись запропонованою післяплатою. Авторам не звикати. Але кількість і тривалість цих скачувань навіть після того, як книжку припинили рекламувати в мережі, примушували нас шукати іншого продовження цій історії.

Новий проект реалізовуватиме освітні програми у сфері літератури, книжкової справи, літературного менеджменту та дотичних сферах суспільного життя, які пов’язані з роботою над текстом.

Отож, в нашому випадку кожен двадцятий захотів скачані електрони матеріалізувати в паперовій версії. Оце і є „рекламна користь” від вільного розповсюдження інформації (піратів), щоправда, непряму рекламу не так вже й легко, а пряму шкоду теж неможливо порахувати, бо значна частина тих, хто скачував, просто не отримала б доступу до паперової книжки, навіть якщо дуже хотіла б: книжка була на полицях переважно київських книгарень та мережі книгарень «Є».

Книголюбам пропонуємо купить мебель
для ваших книг.
Шафи зручні для всіх
видів книг, окрім електронних.
www.vsi-mebli.ua

zahid-shid.net

Телефонный спрвочник Кто Звонит

Життя бентежне, але не зле, як казала одна наша знайома. Тому нам
доводиться давати рекламу, щоб підтримувати сайт проекту. Але ж Вам не складно буде подивитись її? Натискати на ці посилання зовсім необов’язково , але якщо Вам щось впало до вподоби - дозволяємо . З повагою, колектив "Автури".
Рецензія

30.11.2012

Рецензія на книжку:
Г.Ткачук. Славка : повісті, новели

Дебютувати в літературі необхідно із справжнім шедевром, точніше мати змогу глибоко залізти в душу читача, перевернути її під впливом тексту та залишити великий слід для роздумів. Свою першу книгу «Славка» молода письменниця Галина Ткачук присвятила партикулярному світові дитини. Діти – це маленькі люди, які мають свою мову для спілкування, універсальні «правила гри на полі», якісь життєво важливі проблеми. Іноді ми, дорослі, відмовляємося сприймати їх світ, який здається проявом бурної дитячої фантазії, а дарма.

Галина Ткачук відкриває читачеві химерний світ дитячої уяви, але й водночас якийсь паралельно існуючий світ тільки для дітей. Восьмирічна Славка, головна героїня повісті, вже намагається дивитись на світ дорослими очима: «я тут іду на цю музику! Я щойно прийшла зі школи! У мене іще й клас гімназичний із шістьма уроками і продльонкою! Я дома не поїла! Там нема! Я із ніг падаю! Я тащу оцю непорозумілу для мене флейту! Холодно, страшне, я не можу знайти рукавичок, у мене руки змерзли її тягти! Я зараз прийду, почну грати Гайдна, і мене насварять! І знаєш, чого?! Бо я уяви зеленої не маю, як його грати, цього Гайдна! Я не можу! І ці два глупі етюди! Там є по два місця в кожному, які просто неможливо зіграти! Я не уявляю, як їх можна грати!» Саме в цей вік діти втрачають віру і здобувають сумніви, намагаються пізнати першопричину речей та рвуться в жорсткий світ дорослих, намагаються копіювати батьків, щоб максимально наблизитись до образу ідеальної людини. Діти ступають нашими кроками, вони кидають власний світ і забувають про його переваги, майже реальних чарівників, які можуть для них щось «підчаклувати».

«Славка» – це повість, яка змушує зруйнувати вікові кордони і поринути у власне дитинство, яке Ткачук пробуджує в свідомості читача. Кропітка праця над деталями авторці вдалась – вона відтворила текст у вигляді суцільного дежавю, адже тут читач вже пригадує знайомі йому чари, які допомагають мандрувати в пошуках скарбів – пекторалі та киреї. Світ дитини співіснує із світом дорослих, вони здатні пересікатись, але ніколи не заважають один одному, адже в правильному дитячому світі кожен має ще одну родину та роботу.

Оригінальність тексту Ткачук дозволяє поселити читача в світлу дитячу голову, сповнену думок та міркувань, якихось особливих переживань та радощів. В книзі нема авторських описів – тільки дитячий внутрішній голос та свідомість. І саме це наштовхує на думку, – а чи не з мене змалювала авторка головних героїв?

Маринка Зайдель

(Джерело: Сумно?)

Реклама
Rambler's Top100