Пошуки відповідей від Лариси Денисенко.

 
Пошуки відповідей від Лариси Денисенко
Книжки за жанрами

Всі книжки (1445)

Колонка

Проект з "Родимками" Іри Цілик - дещо інакший. Це була настільки вдала Ірина книжка (а ми знаємо, що говоримо, - не інтуітивно, а за статистикою), що нам було дуже шкода, що вона розійшлася в такій малій кількості друкованих примірників, більшість читачів надали перевагу скачуванню умовно безкоштовної електронної версії, не переймаючись запропонованою післяплатою. Авторам не звикати. Але кількість і тривалість цих скачувань навіть після того, як книжку припинили рекламувати в мережі, примушували нас шукати іншого продовження цій історії.

Новий проект реалізовуватиме освітні програми у сфері літератури, книжкової справи, літературного менеджменту та дотичних сферах суспільного життя, які пов’язані з роботою над текстом.

Отож, в нашому випадку кожен двадцятий захотів скачані електрони матеріалізувати в паперовій версії. Оце і є „рекламна користь” від вільного розповсюдження інформації (піратів), щоправда, непряму рекламу не так вже й легко, а пряму шкоду теж неможливо порахувати, бо значна частина тих, хто скачував, просто не отримала б доступу до паперової книжки, навіть якщо дуже хотіла б: книжка була на полицях переважно київських книгарень та мережі книгарень «Є».

Книголюбам пропонуємо купить мебель
для ваших книг.
Шафи зручні для всіх
видів книг, окрім електронних.
www.vsi-mebli.ua

zahid-shid.net

Телефонный спрвочник Кто Звонит

Життя бентежне, але не зле, як казала одна наша знайома. Тому нам доводиться давати рекламу, щоб підтримувати сайт проекту. Але ж Вам не складно буде подивитись її? Натискати на ці посилання зовсім необов’язково , але якщо Вам щось впало до вподоби - дозволяємо . З повагою, колектив "Автури".
Рецензія

01.12.2012

Рецензія на книжку:
Л.Денисенко. Відлуння, від загиблого діда до померлого : роман

Лариса Денисенко. Відлуння: від загиблого діда до померлого. – Х.: Клуб Сімейного Дозвілля, 2012. – 320 с.
Непросто наважитися зазирнути в чуже життя, в якому, до того ж, є таємниця. Ще більш непросто автору перевтілитися в героя-іноземця і жити «від першої особи», говорити його вустами та думати його думки. Лариса Денисенко спромоглася це зробити в романі «Відлуння: від загиблого діда до померлого».
Мені важко судити, наскільки онуки тих, хто воював у далекі сорокові, є саме такими – я їх не знаю. Тому мені довелося з перших сторінок просто прийняти «умови гри» та довіритися Автору.
Головна героїня – молода німкеня, юрист, отримує звістку, що її дід, барон фон Вайхен, якого вважали загиблим і похованим на Житомирщині ще у воєнні роки, направду щойно помер своєю смертю в берлінській божевільні. На відміну від усієї її родини Марта, вражена відкриттям, береться шукати причини дідового божевілля. В глибині душі вона сподівається, що освічений, благородного походження, люблячий чоловік та батько двох дітей просто не витримав жахів неприйнятного для нього фашизму. Героїня не знаходить відповідей удома і вирушає на кілька днів до України. Нові, інколи просто неймовірні, реалії тамтешнього життя, нові знайомства, усвідомлення, відкриття та не-відкриття – це шлях Марти до себе на шляху до діда, на якого вона так дивовижно схожа.
Роман «Відлуння» – це намисто, зібране з неймовірної кількості доль, історій, персонажів (реальних та вигаданих), посилань, спогадів, свідомого та підсвідомого, нанизаних на сувору нитку пошуку самоідентифікації через переусвідомлення дідової провини та спокути. Невеликий спадок – речі, які дісталися від діда (кілька листів з України до дружини, хасидський капелюх, малюнки, записки вигаданою мовою), не дають спокою Марті, і вона одна по одній відкриває двері до інших доль та подій, дотичних до діда, а зрештою дізнається правду.
«Ми не відчуваємо себе наповненими, цілісними, поки не дізнаємось, яким було наше минуле. Під «нашим» я маю на увазі націю. Це незнання, сумніви, побоювання тебе розхитують. Але так само щось розхитує годинника, історію, час. Усе наше життя – хитання. Хіба ні?» – «Знаєш, я більше про себе дізналася, коли почала ось так розхитуватися, ніж коли завмирала в очікуванні правди і життя». – «Птахи чи метелики також дізнаються про себе більше, коли починають літати, бо це їхня природна властивість, якої вони позбавлені, поки не підростуть. Так і з нами». – «Слід почати літати?» – «Ти вже почала. Хіба ні?»
Ось такі діалоги веде героїня з людьми, які самостійно, або з чийогось умислу трапляються на її шляху. І її затятість у пошуку правди, на яку решта рідних махнула рукою, вже не видається дивною, навпаки – починаєш ставити собі запитання, а чи почав ти сам уже літати?
На мою думку ця книга буде цікавою а) всім шанувальникам творчості Лариси Денисенко, б) тим, хто, навіть уперше взявши до рук книгу цього автора, знайде в постійно рухливій та різнокольоровій масі персонажів роману когось, схожого на себе чи своїх друзів, в) тих, хто цінує в людях бажання не заховатись у мушлі соціопатії, але вийти з неї, нехай і обережно, і власноруч скермувати своє життя свідомо обраним курсом, дотичним до інших життів, країн, подій, причин і наслідків.
Міла Іванцова
Придбати цю книгу в інтернет-магазині «ВСІ КНИГИ».

Міла Іванцова

(Джерело: Друг читача)

Реклама
Rambler's Top100