Гераклітова ріка Сергія Дячука.

 
Гераклітова ріка Сергія Дячука
Книжки за жанрами

Всі книжки (1552)

Колонка

Проект з "Родимками" Іри Цілик - дещо інакший. Це була настільки вдала Ірина книжка (а ми знаємо, що говоримо, - не інтуітивно, а за статистикою), що нам було дуже шкода, що вона розійшлася в такій малій кількості друкованих примірників, більшість читачів надали перевагу скачуванню умовно безкоштовної електронної версії, не переймаючись запропонованою післяплатою. Авторам не звикати. Але кількість і тривалість цих скачувань навіть після того, як книжку припинили рекламувати в мережі, примушували нас шукати іншого продовження цій історії.

Новий проект реалізовуватиме освітні програми у сфері літератури, книжкової справи, літературного менеджменту та дотичних сферах суспільного життя, які пов’язані з роботою над текстом.

Отож, в нашому випадку кожен двадцятий захотів скачані електрони матеріалізувати в паперовій версії. Оце і є „рекламна користь” від вільного розповсюдження інформації (піратів), щоправда, непряму рекламу не так вже й легко, а пряму шкоду теж неможливо порахувати, бо значна частина тих, хто скачував, просто не отримала б доступу до паперової книжки, навіть якщо дуже хотіла б: книжка була на полицях переважно київських книгарень та мережі книгарень «Є».

Книголюбам пропонуємо купить мебель
для ваших книг.
Шафи зручні для всіх
видів книг, окрім електронних.
www.vsi-mebli.ua

zahid-shid.net

Телефонный спрвочник Кто Звонит

Життя бентежне, але не зле, як казала одна наша знайома. Тому нам доводиться давати рекламу, щоб підтримувати сайт проекту. Але ж Вам не складно буде подивитись її? Натискати на ці посилання зовсім необов’язково , але якщо Вам щось впало до вподоби - дозволяємо . З повагою, колектив "Автури".
Рецензія

19.07.2014

Рецензія на книжку:
С.Дячук. Біла ріка : роман

Сергій Дячук Біла ріка: роман К.: Електрокнига, 2014. - 264 с. – (Серія: Конвертовані книжки).



Біла ріка (місцева назва Білого Черемошу), як та Гераклітова ріка, для кожного покоління вона інша і двічі в неї ввійти не дано нікому. Білий Черемош не просто мальовнича гірська річка, це історичний кордон, що ділив українців між Австро-Угорською імперією та Румунським королівством, це етнографічна межа між Галіцією та Буковиною, між талериками і шкрюмами (хто це такі допитливий читач може дізнатися, прочитавши книжку).

Найперше, що я скажу про цю книгу – вона чесно відповідає задекларованому в анотації жанру. Це родинна сага і написана вона цілком за законами свого жанру. Власне, родинну сагу можна любити чи взагалі не сприймати, але читач має бути готовим до того, що тут не буде етнографічних мольфарів, мудрих старих гуцулів, що говорять ніби майстер Йода зі Зоряних війн, комісарів, що грають на роялях, добрих енкаведистів та інших міфологічних персонажів карпатського фентезі.

Якщо коротко переказати – це життєпис гуцульської родини Пойдашів від часів Першої світової і румунського панування на Буковині до ВІА "Смерічки". Люди народжуються, одружуються, люблять, ненавидять, кохаються, народжують дітей, вмирають, їхні діти теж кохаються, одружуються, люблять, ненавидять, і так далі колами української сансари на тлі епохальних подій двадцятого століття, де оскаженіла історія кривавими вихорами вриваються в усталене та розмірене життя горян.

Сам жанр родинної саги не передбачає особливих композиційних кульбітів чи сюжетних вивертів, тому "Біла ріка" це проста плинна лінійна оповідь. Подекуди виникає враження, що читаєш книжку очевидця-сучасника тих подій. За хронотопом "Біла ріка" збігається з "Нацією" Марії Матіос і напевно книга Сергія Дячука просто приречена на це порівняння. Втім, письмо у цих авторів дуже різне, Сергій Дячук менш орнаментальний та емоційно стриманіший, проте монументальніший – "Біла ріка" все ж не збірка оповідань, не роман у новелах, а справжній класичний роман. Зазначу дещо олдскульне письмо автора, читаючи, виникає враження, ніби автор – сучасник подій. Сергій Дячук не переказує жодних, звичних і вже набридлих, привітів славетному колумбійцю Маркесу і відсилань до Мокондо.

Я знаю, що письменники не дуже люблять, коли у них над головою розмахують чужими прапорами, все ж мені "Біла Ріка" несподівано нагадала роман "Волинь" Уласа Самчука. Той же жорсткий реалізм, схожі характери, схожі долі, те ж етнографічне пограниччя старих імперій. Утім, автор менш заангажований за Самчука, він споглядає і не дає оцінок, оцінки він лишає читачу. (зазначу, це геть не легко). Банда, стрибки, німці, совіти – і на чий бік стати зі зброєю в руках часто визначалося геть не політичними поглядами, а подекуди якимось старими образами на когось із односельців чи любовним трикутником. І на диво однаково співпереживаєш як упівцям Онуфрію та Івану, так і стрибку Федору. Втім, далі не буду спойлерити.

Автор щасливо уникнув одного загального місця, об яке спотикаються більшість тих, хто пише історичну прозу – туги за утраченим раєм. (Особливо на це страждають сучасні письменники-галіціяни, замилувані еуропейським шармом Австро-Угорської імперії.)

Окремого слова заслуговує мова – достовірна, багата, хоч зізнаюся, на початках у негуцула може виникнути деякий дискомфорт. Зазначу хорошу редакторську роботу і добрий баланс поміж зрозумілістю та етнографічністю. Зізнаюся, мене немало подивувало, що автор цілком урбанізований і молодий мешканець столиці, а не занурений у мовне середовище літній сільський ґазда-горянин.

І мабуть то є чудо. Бо, звиняйте за пафос, такі книжки пишуть серцем, спогадами про близьких автору людей, які розповідали колись йому ці оповідки-новели. Впевнений, що це реальні історії реальних людей, укладені автором у цілісний сюжет. Власне, історія народу складається із таких спогадів, вона найточніша і найчесніша. І коли у нас буде достатній пласт історичної прози – осмисленої історичної пам'яті, то жодні шахраї від чергового міністерства правди не зможуть її переписати.

Книгу можна придбати на сайті видавництва "Автура" в електронному форматі революційним способом добровільної післяплати. Тому, якщо вам сподобалося книга, подякуйте автору матеріально.

Юрій Камаєв, Кременець

Юрій Камаєв

(Джерело: А4)

Реклама
Rambler's Top100