«Вихідні з книгою»: читаємо «Автопортрет репортера» Ришарда Капусцінського.

 
«Вихідні з книгою»: читаємо «Автопортрет репортера» Ришарда Капусцінського
Книжки за жанрами

Всі книжки (1588)

Колонка

Проект з "Родимками" Іри Цілик - дещо інакший. Це була настільки вдала Ірина книжка (а ми знаємо, що говоримо, - не інтуітивно, а за статистикою), що нам було дуже шкода, що вона розійшлася в такій малій кількості друкованих примірників, більшість читачів надали перевагу скачуванню умовно безкоштовної електронної версії, не переймаючись запропонованою післяплатою. Авторам не звикати. Але кількість і тривалість цих скачувань навіть після того, як книжку припинили рекламувати в мережі, примушували нас шукати іншого продовження цій історії.

Новий проект реалізовуватиме освітні програми у сфері літератури, книжкової справи, літературного менеджменту та дотичних сферах суспільного життя, які пов’язані з роботою над текстом.

Отож, в нашому випадку кожен двадцятий захотів скачані електрони матеріалізувати в паперовій версії. Оце і є „рекламна користь” від вільного розповсюдження інформації (піратів), щоправда, непряму рекламу не так вже й легко, а пряму шкоду теж неможливо порахувати, бо значна частина тих, хто скачував, просто не отримала б доступу до паперової книжки, навіть якщо дуже хотіла б: книжка була на полицях переважно київських книгарень та мережі книгарень «Є».

Книголюбам пропонуємо купить мебель
для ваших книг.
Шафи зручні для всіх
видів книг, окрім електронних.
www.vsi-mebli.ua

zahid-shid.net

Телефонный спрвочник Кто Звонит

Життя бентежне, але не зле, як казала одна наша знайома. Тому нам доводиться давати рекламу, щоб підтримувати сайт проекту. Але ж Вам не складно буде подивитись її? Натискати на ці посилання зовсім необов’язково , але якщо Вам щось впало до вподоби - дозволяємо . З повагою, колектив "Автури".
Рецензія

10.10.2014

Рецензія на книжку:
Ришард Капусцінський. Автопортрет репортера
(Переклад: Матіяш Богдана)

Репортажистика в Польщі у ХХ столітті стала окремим популярним жанром літератури, а її автори – відомими письменниками.
В одній з попередніх публікацій цього проекту я розповідав про книгу репортажів Вітольда Шабловського про Туреччину «Убивця з міста абрикосів». Тепер мова піде про одного із основоположників цього жанру у Польщі – Ришарда Капусцінського.

Книга «Автопортрет репортера» вийшла 2011-ого року у видавництві «Темпора» у перекладі Богдани Матіяш. Книга містить уривки з 48 інтерв’ю, які в різний час репортер дав виданням. У цих розповідях поляк ділиться з читачами про свої міркування стосовно самої професії журналіста, своїх подорожей, написаних книг, країн, у які йому довелося подорожувати по роботі. А таких було чимало. За своє професійне життя Капусцінський став безпосереднім свідком 27 революцій і відвідав понад 53 країни. Коли він був кореспондентом ПІА (Польської Інформаційної Агенції), то відповідав за всі країни Африканського континенту і в разі виникнення якогось конфлікту у одній з них – відразу ж вирушав туди.

Одна із найцікавіших частин книги містить роздуми журналіста про роль сучасних ЗМІ у формуванні світогляду глядачів. Ришард розповідає про неможливість змагання написаного тексту проти телевізійної картинки. Але в той же час він показує, що автор за написаний текст несе персональну відповідальність перед читачем, в той час як повідомлення американських телевізійних компаній проходять через десяток редакторів.

Цікавою є також спостережливість журналіста. Так, працюючи репортером в Ірані, він помітив, що один з власників місцевих магазинів не відкривав свою крамницю в певні дні, в які потім відбуваються протести. Таким чином Ришард отримував достовірну інформацію про те, чи варто цього дня очікувати «гарячих» подій в Ірані.

Загалом ця книга є передачею якщо не досвіду, то життєвої позиції і світогляду сміливого журналіста, який постійно потрапляв у центр «найгарячіших» подій по всьому світі. То він на війні в Анголі, то при «серпневому путчі» у Москві, то у Тегерані при протестах на релігійному підґрунті – він був на передовій і талантом письменника передавав все побачене читачам, які чекали на нові репортажі від нього.

Книгу варто прочитати, щоб відчути ту щирість, з якою жив Капусцінський. Для нього все, що було не пов'язано з текстами, – марна трата часу. До репортера зверталися найповажніші видання, але поляк завжди обирав замовлення, прислухаючись до своїх власних відчуттів.

І трохи від Капусцінського:

«Журналісти часто не задумуються, до кого вони звертаються, забуваючи, що той, кому вони адресують свої висловлювання, може бути набагато мудрішим і розумнішим від них».

Роман Повзик

(Джерело: Коло)

Реклама
Rambler's Top100