Про маніяків, пошуковці та «е-гніздо».

 
Про маніяків, пошуковці та «е-гніздо»
Книжки за жанрами

Всі книжки (1552)

Колонка

Проект з "Родимками" Іри Цілик - дещо інакший. Це була настільки вдала Ірина книжка (а ми знаємо, що говоримо, - не інтуітивно, а за статистикою), що нам було дуже шкода, що вона розійшлася в такій малій кількості друкованих примірників, більшість читачів надали перевагу скачуванню умовно безкоштовної електронної версії, не переймаючись запропонованою післяплатою. Авторам не звикати. Але кількість і тривалість цих скачувань навіть після того, як книжку припинили рекламувати в мережі, примушували нас шукати іншого продовження цій історії.

Новий проект реалізовуватиме освітні програми у сфері літератури, книжкової справи, літературного менеджменту та дотичних сферах суспільного життя, які пов’язані з роботою над текстом.

Отож, в нашому випадку кожен двадцятий захотів скачані електрони матеріалізувати в паперовій версії. Оце і є „рекламна користь” від вільного розповсюдження інформації (піратів), щоправда, непряму рекламу не так вже й легко, а пряму шкоду теж неможливо порахувати, бо значна частина тих, хто скачував, просто не отримала б доступу до паперової книжки, навіть якщо дуже хотіла б: книжка була на полицях переважно київських книгарень та мережі книгарень «Є».

Книголюбам пропонуємо купить мебель
для ваших книг.
Шафи зручні для всіх
видів книг, окрім електронних.
www.vsi-mebli.ua

zahid-shid.net

Телефонный спрвочник Кто Звонит

Життя бентежне, але не зле, як казала одна наша знайома. Тому нам доводиться давати рекламу, щоб підтримувати сайт проекту. Але ж Вам не складно буде подивитись її? Натискати на ці посилання зовсім необов’язково , але якщо Вам щось впало до вподоби - дозволяємо . З повагою, колектив "Автури".
Рецензія

10.11.2014

Рецензія на книжку:
Щербаченко Тетяна. Як не заблукати в Павутині

MediaSapiens неодноразово писав про проблеми безпеки дітей в інтернеті та необхідність медіапросвіти серед школярів. Такі знання потрібно давати якомога раніше, а не в підлітковому віці – адже зараз діти бавляться айпадами змалечку, а у «Вконтакті» можна знайти користувачів віком 7–8 років. Останнім часом безпеці дітей в інтернеті почали приділяти більше уваги, однак дослідження все ж таки свідчать, що більшість дітей в Україні недостатньо обізнана з онлайн-загрозами.

Песимізм довкола цієї теми дещо розвіяла позитивна подія у сфері медіаосвіти – в Києві нещодавно презентували книгу «Як не заблукати у павутині» («Видавництво Старого Лева)». Це, мабуть, перша в Україні пізнавальна книжка про інтернет, що розрахована саме на дітей (середнього шкільного віку). Автор книги – письменниця Тетяна Щербаченко, серед інших її книжок для дітей – «Панночка», «Пуп Землі, або Як Даринка світ рятувала».

Як зародилась ідея написати книгу саме на таку тему? Письменниця розповідає, що вона сама мати трьох дітей (старшій доньці 16 років, молодші діти дошкільного віку) і не раз спостерігала, як її дитина користується інтернетом.

- Я бачила, як моя донька іноді безглуздо витрачає час в інтереті: скачує реферат, чи сидить “Вконтакті” – робить, те, що заведено в їхньому середовищі, – пояснює пані Щербаченко. – Але велетенську кількість інформації й можливостей мережі діти не використовують. У товаристві моїх друзів, у яких теж є діти, ми це обговорювали. Так народилась ідея створити такий собі не підручник чи посібник, а цікаву розмову про інтернет та його можливості. Тому що шкільна програма не забезпечує потреби в знаннях про цей інструмент.

Книжка справді зовсім не схожа на підручник – вона яскраво оформлена, має гарні ілюстрації (автор Дмитро Кузьменко). Складається з кількох розділів, у першому «Як вплутатися в павутину» йдеться про технічні питання. Авторка простою мовою розповідає, що таке інтернет та коли його було винайдено, що таке сервер, браузер, які є способи під’єднання до мережі, що таке провайдери, модем, bluetooth, wi-fi, QR-коди, з чого складається веб-адреса сайту тощо. Вже на початку книги стає зрозумілою важлива річ, яка лише підтверджується в наступних розділах, – таку книжку було б корисно почитати і батькам. Адже сучасні підлітки часто піддаються інтернет-загрозам через те, що їм батьки вчасно не змогли дати відповідні знання – бо самі не володіли комп’ютером. Всім знайома ситуація, коли підліток уже сайт створює, а мати й не знає, як комп’ютер вмикається. Батьки сучасних дітей молодшого віку вже відносяться до іншого покоління, однак певних базових знань їм часто теж не вистачає. Або не вистачає вміння зрозуміло пояснити, як улаштований інтернет.

У порадах «як не заплутатися» увагу приділено і вірусам (із суто практичними порадами про «догляд» за комп’ютером), спаму, рекламі та набридливим банерам. І що важливо, авторка пояснює, чому існують такі банери, тобто чому іншим сайтам вигідно, аби користувач довго шукав той «хрестик» для закриття віконця.

- Щоб запобігти багатьом загрозам, необхідне правильне інформування дитини. І ця книжка тому підтвердження, – вважає пані Щербаченко. – Дуже рідко буває, щоб дитина не піддавалась інформуванню, коли ти їй просто пояснюєш, детально, чому так, а не інакше.

Інформування, а не суб’єктивні думки – це справді характеризує книжку. Зокрема, висвітлюючи суперечливі теми, авторка наводить різні точки зору. Наприклад, у темі про торенти й файлообмінники згадується проблема авторського права, законності розміщення матеріалів у таких місцях: «Суперечки про законність таких дій точаться вже давно. Є два протилежних табори. Ті, хто вважає їх незаконними, називають поширювачів такого контенту “піратами”. “Пірати” ж – і вони мають чимало прихильників навіть у першому таборі – вважають, що чинять справедливо, адже не кожна людина має можливість не лише придбати цей “товар”, а й узагалі отримати до нього будь-який фізичний (невіртуальний) доступ. Сьогодні наше законодавство ще не цілком здатне вирішити суперечливі деталі процесу обміну файлами…». Варто сказати, що у книжці взагалі часто згадується існування авторського права, і письменниця нагадує читачам – перш ніж щось завантажувати в інтернет, наприклад, зроблену кимось фотографію, варто спитати дозволу у автора.

У розділі «Що і де є в інтернеті» йдеться про принципи роботи пошукових систем, дається інформація про «Вікіпедію» та онлайн-перекладачі. До речі, авторка наводить текст, перекладений таким чином, демонструючи, що перекладачам не завжди варто довіряти.

Також ідеться про сучасні речі – прямі онлайн-ефіри, специфіку подкастів: «…це може бути таке собі “періодичне видання” зі звуком чи зображеннями, що висвітлює певну тему: правильна французька вимова, найкращі голи чемпіонату світу, як відбувається закарпатське весілля, які вишиванки з джинсами демонструють на модному показі у Луганську… Або навіть уроки геометрії від Твого улюбленого вчителя!».

Окремий розділ присвячено онлайн-спілкуванню та його етикету – в електронних листах, на форумах та чатах, соцмережах, та, звісно, безпеці спілкування. Власне, про безпеку слід сказати окремо. Презентація книжки відбувалась у незвичній атмосфері, адже головними гостями заходу були школярі – п’ятикласники. На запитання письменниці «Що небезпечного є в інтернеті?», пролунало чимало відповідей, можливо, навіть більше, ніж дав би звичайний дорослий: «Віруси!», «Спам!», «Там крадуть гроші!», «Просять надіслати есемес на номер, а потім всі гроші зникають», «Розсилають сайти, де є віруси!»… Декілька дівчат хором вигукнули – «Там маніяки!!!». Маніяків, до речі, згадували серед загроз найчастіше. Тож загалом присутні на презентації діти продемонстрували широку обізнаність щодо загроз. Чи то їх учителі заздалегідь добре підготували? От тільки залишається питання, чи справді вони дотримуються правил безпеки, чи лише знають їх.

Як розповідає Тетяна Щербаченко, дітям постійно кажуть про погане, що є в інтернеті, тому в своїй книжці вона робить акцент на іншому: «Я не акцентую увагу на небезпеці, а навпаки, пишу, що це прекрасний і багатий інструмент. У книжці є розділ про небезпеки, а по всіх інших розділах, у підтексті, червоною ниткою проходять поради – так робимо і так робимо, а от так не варто робити».

Справді, вказуючи на переваги Skype (зокрема, недороге спілкування з родичами та друзями на відстані, можливість спілкуватися з носіями іноземної мови), авторка також зауважує, що він забирає багато часу та відволікає від важливих справ. Та й взагалі у книжці не раз можна знайти думку, що віртуальний світ ніколи не замінить реального.

Що найбільше тішить у книжці, так це її сучасність – адже підручники для дітей часто обмежуються розповідями лише про електрону пошту та Internet Explorer, ніби нічого нового не з’явилося. Тимчасом як тут знаходимо інформацію і про антирекламні додатки до браузерів, і про різницю між блогом та соцмережею, й відомості про тролінг та мережевих ботів… Окремий розділ навіть розповідає про те, як створити власний сайт та зробити його популярним («Е-гніздо власноруч»). Про такі речі розповідати найважче, зазначила пані Щербаченко, оскільки про складне треба було написати простою мовою, але й не «по-дитячому». Мова у книжці дотепна, деякі з іншомовних слів замінені українськими відповідниками – «верстак», «пошуковець», «переглядач», «вкладень».

Також у деяких темах наводяться цікаві факти: наприклад, яке походження назви «спам», коли було завантажено перший ролик на YouTube, як у різних країнах називають символ «собачку».

Звісно, у тексті можна знайти деякі недоліки, наприклад, розповідаючи про соцмережі, авторка зазначає: «Найбільш популярні у світі соцмережі – Facebook, MySpace, “Вконтакте”» (про Твітер сказано окремо). Все ж таки варто було пояснити відмінності цих соцмереж і те, що «Вконтакте» популярна лише в деяких країнах.

Однак це дрібниці, в цілому книжка ідеально підходить для дитини, яка вже почала свідомо користуватись інтернетом. Але наскільки вона буде доступною для дітей та батьків? Під час презентації приз у конкурсі на найбільшу кількість правильних відповідей здобула одна з учасниць, і судячи з реакції дітей, більшість проситиме батьків купити їм таку книжку. Як повідомила авторка, книжку можна буде знайти у книгарнях (коштує 40 грн). Однак не завадило б, аби вона була у шкільних бібліотеках чи, принаймні, щоби про неї знали вчителі та батьки.

Марина Дорош

(Джерело: MediaSapiens)

Реклама
Rambler's Top100