100 тисяч слів про любов, включаючи вигуки.

 
100 тисяч слів про любов, включаючи вигуки
Книжки за жанрами

Всі книжки (1569)

Колонка

Проект з "Родимками" Іри Цілик - дещо інакший. Це була настільки вдала Ірина книжка (а ми знаємо, що говоримо, - не інтуітивно, а за статистикою), що нам було дуже шкода, що вона розійшлася в такій малій кількості друкованих примірників, більшість читачів надали перевагу скачуванню умовно безкоштовної електронної версії, не переймаючись запропонованою післяплатою. Авторам не звикати. Але кількість і тривалість цих скачувань навіть після того, як книжку припинили рекламувати в мережі, примушували нас шукати іншого продовження цій історії.

Новий проект реалізовуватиме освітні програми у сфері літератури, книжкової справи, літературного менеджменту та дотичних сферах суспільного життя, які пов’язані з роботою над текстом.

Отож, в нашому випадку кожен двадцятий захотів скачані електрони матеріалізувати в паперовій версії. Оце і є „рекламна користь” від вільного розповсюдження інформації (піратів), щоправда, непряму рекламу не так вже й легко, а пряму шкоду теж неможливо порахувати, бо значна частина тих, хто скачував, просто не отримала б доступу до паперової книжки, навіть якщо дуже хотіла б: книжка була на полицях переважно київських книгарень та мережі книгарень «Є».

Книголюбам пропонуємо купить мебель
для ваших книг.
Шафи зручні для всіх
видів книг, окрім електронних.
www.vsi-mebli.ua

zahid-shid.net

Телефонный спрвочник Кто Звонит

Життя бентежне, але не зле, як казала одна наша знайома. Тому нам доводиться давати рекламу, щоб підтримувати сайт проекту. Але ж Вам не складно буде подивитись її? Натискати на ці посилання зовсім необов’язково , але якщо Вам щось впало до вподоби - дозволяємо . З повагою, колектив "Автури".
Рецензія

30.09.2010

Рецензія на книжку:
Л.Денисенко, Юрій Андрухович, Софія Андрухович, Бондар Андрій, Юрій Винничук, Володимир Єшкілєв, С.Жадан, Жолдак Богдан, Забужко Оксана, Іздрик, Ірена Карпа, Андрій Курков, Лада Лузіна, Таня Малярчук, Марія Матіос, Костянтин Москалець, Галина Пагутяк, Світлана Пиркало, Світлана Поваляєва, Юрко Покальчук, Ігор Померанцев, Тарас Прохасько, Наталка Сняданко, Ульяненко Олесь, Володимир Цибулько. 100 тисяч слів про любов, включаючи вигуки

Скільки слів ви можете сказати про любов? Не просто «зайка», чи «рибка», чи «так-так, і я тебе теж…», а повноцінного тексту, включаючи вигуки? Видавництво «Фоліо» презентувало новий оригінальний проект, де міститься 100 тисяч слів про любов. Наговорили, точніше, написали їх 25 сучасних українських письменників. Кожен на свій лад :).

Якраз у цій різнорідності текстів і полягає «родзинка» проекту, адже у збірці можна знайти оповідання на будь-який смак. Водночас цілісного образу «любові» ці розрізненні тексти, безумовно, не витворюють. Напевно, це й неможливо :) .

Основні «вектори», за якими розгортають оповідь автори: любов і політика, любов і секс, любов і… любов. Новелами про «любов і політику» збірка розпочинається і закінчується. Розповідь Юрія Андруховича про фатальне кохання вбивці Степана Бандери – Богдана Сташинського – задає загальний тон. Любов – ірраціональна та не пояснюється здоровим глуздом: «Любов – це людське. Любов – це той щем, без якого нас немає» («Чувирла і чудовисько», с. 15). «Коли ти в політиці – крім політики, для тебе нічого немає. Коли ти після політики – виявляється, трапляється любов», – декларує Володимир Цибулько («Любов після політики», с. 244).

Декілька авторів інтерпретують тему «любов і політика» в інакший спосіб: намагаються запропонувати специфічно український варіант кохання. Ці спроби традиційно позначені гіркуватою самоіронією: «Українська любов – сентиментальна і невесела. Вона рідко перемагає, бо фактично не бореться. …В любові українець цілком віддається пестливим суфіксам і своїй пристрасті до здрібніння. Українець-чоловік у любові сюсюкає», – самокритично зізнається Андрій Бондар («Любов – риторика. Мій буквар», с. 33).

Фактично те саме, але з іншою оцінкою говорить Богдан Жолдак: на його думку, українців у світі зневажають за те, що вони нероби, флегматики, непрактичні і сентиментальні, а також самозаглиблені у високі почуття. Однак зневажливе «хохол» насправді є компліментом, адже «видатний поліглот і перекладач Микола Лукаш якось дослідив це нехороше слово і дійшов висновку, що в індоєвропейських та азійських мовах хох-ол означає: все-верховний, син неба» («Любити по-українському», с. 97). «Не хохли ми, а кохли!» – гордо резюмує Жолдак, підкреслюючи сексуальну потенційність українців. В унісон звучать практичні поради Юрія Винничука «Мистецтво споювання панни», де наскрізними образами є тріада «вино-кохання-секс», і з яких уважний читач може дізнатись, чому не варто вживати пиво перед сексом чи рецепт любовного коктейлю...

Несподівано ліричним постає у збірці великий і жахливий Олесь Ульяненко, чиї одкровення про зрадливих сучасних жінок, котрі віддають перевагу «лендроверам» перед справжнім щирим коханням, завершуються проникливим: «В молодості думаєш, що кохання – це мить пристрасті, зараз і відразу, це терпкий, наждачний біль тіла. Насправді ж – це щемкий подих надії на те, що твоя молитва буде почута» («Жертви кохання», с. 243).

До речі, про жінок. Жінки у збірці значно менше поетизують любов. І чоловіків :). Від печальних історій Софії Андрухович («Батько гамселить усю сім’ю, … синці, плями крові, потрощені меблі… У мами вибиті зуби, поламані руки, підбите око» («Яйце про любов», с. 25) до іронічних зауважень гламурної Лади Лузіної: «Мы, женщины, ни в чем не виноваты. Мудрый Господь Бог собственноручно втиснул в наш мозг парадоксальный алгоритм «любовь – жертва». Иначе как бы он заставил нас жертвовать фигурой, здоровьем, работой, временем ради продолжения человеческого рода?» («Любовь по-женски», с. 150). Гласом здорового глузду намагається виступити… Оксана Забужко, котра твердить, що «любов – то зовсім не реакція, не «відповідь» на те, що нам подобається. Не «спершу будь таким, як я хочу», а тоді я тебе полюблю. Ні, спершу, будь ласкав, – люби сам» («What makes you smile when you are tired», с. 109). Як то кажуть, добре говорити, але важко здійснювати…

За резюме до збірки могли б правити слова Тані Малярчук: «Якби я була законодавцем любові, то залишила б у ній все, як є. Нехай любов і далі буде такою: несподіваною, невзаємною, нещасною, підлою, мучителькою злою. …Нічого не бійтеся. Любов безсмертна. Вам буде добре, коли полюбите. Тільки любіть» («Love is…», с. 157-159).

Тетяна Трофименко

(Джерело: АптВертеп)

Реклама
Rambler's Top100