Дмитро Лазуткін та його щоденники космічної людини.

 
Дмитро Лазуткін та його щоденники космічної людини
Книжки за жанрами

Всі книжки (1641)

Колонка

Проект з "Родимками" Іри Цілик - дещо інакший. Це була настільки вдала Ірина книжка (а ми знаємо, що говоримо, - не інтуітивно, а за статистикою), що нам було дуже шкода, що вона розійшлася в такій малій кількості друкованих примірників, більшість читачів надали перевагу скачуванню умовно безкоштовної електронної версії, не переймаючись запропонованою післяплатою. Авторам не звикати. Але кількість і тривалість цих скачувань навіть після того, як книжку припинили рекламувати в мережі, примушували нас шукати іншого продовження цій історії.

Новий проект реалізовуватиме освітні програми у сфері літератури, книжкової справи, літературного менеджменту та дотичних сферах суспільного життя, які пов’язані з роботою над текстом.

Отож, в нашому випадку кожен двадцятий захотів скачані електрони матеріалізувати в паперовій версії. Оце і є „рекламна користь” від вільного розповсюдження інформації (піратів), щоправда, непряму рекламу не так вже й легко, а пряму шкоду теж неможливо порахувати, бо значна частина тих, хто скачував, просто не отримала б доступу до паперової книжки, навіть якщо дуже хотіла б: книжка була на полицях переважно київських книгарень та мережі книгарень «Є».

Книголюбам пропонуємо купить мебель
для ваших книг.
Шафи зручні для всіх
видів книг, окрім електронних.
www.vsi-mebli.ua

zahid-shid.net

Телефонный спрвочник Кто Звонит

Життя бентежне, але не зле, як казала одна наша знайома. Тому нам доводиться давати рекламу, щоб підтримувати сайт проекту. Але ж Вам не складно буде подивитись її? Натискати на ці посилання зовсім необов’язково , але якщо Вам щось впало до вподоби - дозволяємо . З повагою, колектив "Автури".
Рецензія

13.01.2011

Рецензія на книжку:
Лазуткін Дмитро. Бензин

Назва твору:Бензин
Автор:Дмитро Лазуткін
Видавець:Факт
Рік:2008



Киянин Дмитро Лазуткін – людина різнобічних інтересів: інженер-металург, журналіст, спортсмен (тренер із кемпо-карате, чемпіон України з козацького двобою, призер Кубка світу з кікбоксінгу та кік-джицу, переможець чемпіонату України з оберслему), учасник і організатор літературно-мистецьких акцій, музикант (грає на трубі). Але він, насамперед, – поет, автор чотирьох книг і лауреат літературних премій. Ці біографічні дані необхідні для подальших моїх роздумів про творчість Дмитра Лазуткіна. Його п’ята збірка поезій Бензин – це монологи космічної людини, яка природно почувається у Космосі, але тимчасово живе на Землі, це – щоденник спостережень за земним нашим із вами життям. Зрештою, він сам про це розказує: …цей побутовий космос… ось воно моєнебо // я тут працюю – сонцем… життя видовжується по вертикалі // і поступово зникає вгорі… втім там – нагорі // інші побачення інші маневри // інші трембіти для танкових рот // інші розваги інші шедеври // інші підкорення інших висот….

Але, ніде правди діти, автор живе на Землі, і його поради-зауваження-спостереження вельми слушні для нас, землян: …варто раз схибити // у найвідповідальніший момент // і тебе занесуть до чорної книги // найчорнішої з усіх чорних книг… всі грають у власні ігри // всі програють // адже ніколи не відомо // у який бік покотиться земна куля… це дійсно важлива праця – тримати за зябра життя та все одно складно // як сильно б цього не хотів // зв’язати бажання втечі з надією на вороття…. Бажання втечі будь-куди, хоч у тартарари, живе у кожного з нас, і поет, як професійний спокусник, не забуває час від часу малювати очікувані принади і кликати туди … де вже інші правила // де чути небесні хорали… там на поверхні // ти побачиш тих кого боявся побачити // там // на поверхні // добрі змії / що стрімко пересуваються іншим світом // оминаючи // коралові рифи // і запалені свічки над зеленими корабликами…// обриси міст // які зависають у повітрі // чітко запам’ятовуючи кожен порух вітру… // небеса наповнюються рожевим кремом… // це прибульці знов // кольорами граються….

Та все-таки земне тяжіння виявляється сильнішим за космічні спокусливі картини. Поет усвідомлює: навіть якщо … дороговкази не вказують // пісні брешуть…// сотні слів // і всі надиктовані // сотні доріг // і всі розтоптані… тільки на Землі можливий душевний стан, коли так просто бути відвертим // так солодко бути безсоромним // так легко бути щасливим….

У своєму баченні нашого з вами існування Дмитро Лазуткін із ніг до голови дитя Землі – безжальний, безкомпромісний, жорстокий, іронічний: … та одного разу зриваєшься – батьку – кричиш – що робити?! // на вулиці чернишевського такі питання доречні // як що робити? – вчасно поливати квіти // годувати кота інакше вони приречені…. На жаль, за прогнозом поета, приречені й ми з вами, тобто, земляни: за прогнозом поета: … світ це куля а ти мішень // мішень і куля колись зустрінуться…. У пошуках виходу автор перегортає сторінки життєвих принад: любов вимагає оргій // заходьте є вільні місця…// вона – бенкет подорожніх вона – початок кінця // й на пластикові виделки настромлюються серця // потрібно чимало виделок аби врятувати світ…. Автор радить: … лише не вмикай телевізор // бо там безнадійні шанси // і опади наче осади // там радять вчити албанську // аби не померти в косово… хочеш кричати – краще – кричи…// так трапляється // і риба кричить…. Сумно і правдиво, як за методом соцреалізму, але невже все так безнадійно?! Не може такого бути, адже наш автор – поет! Голого оптимізму, правда, у поетичних рефлексіях нема, але деякі думки поета вселяють надію, що не все так погано у нашому домі, бо … так солодко перебирати колишні історії // так затишно вірити у безперервний процес…так хочеться // комусь довіряти // так хочеться покласти сумку на підлогу // й піти займати чергу за квитками у майбутнє… у якому – пророкує поет: помри – і не відчуєш зміни // воскресни – і відчуєш все…врешті-решт будь-яку музику можна вимкнути… тому до побачення // усім хто так само створений…

До побачення, пане поете!

Тетяна Дігай

(Джерело: Internet Explorer)

Реклама
Rambler's Top100