Вода в хорошем смысле слова.

Проект з "Родимками" Іри Цілик - дещо інакший. Це була настільки вдала Ірина книжка (а ми знаємо, що говоримо, - не інтуітивно, а за статистикою), що нам було дуже шкода, що вона розійшлася в такій малій кількості друкованих примірників, більшість читачів надали перевагу скачуванню умовно безкоштовної електронної версії, не переймаючись запропонованою післяплатою. Авторам не звикати. Але кількість і тривалість цих скачувань навіть після того, як книжку припинили рекламувати в мережі, примушували нас шукати іншого продовження цій історії.

Літературний клуб «Маруся» створює Центр літературної освіти

11.03.2013

Новий проект реалізовуватиме освітні програми у сфері літератури, книжкової справи, літературного менеджменту та дотичних сферах суспільного життя, які пов’язані з роботою над текстом.

Місцеві особливості електрокнижок 2

15.01.2013

Отож, в нашому випадку кожен двадцятий захотів скачані електрони матеріалізувати в паперовій версії. Оце і є „рекламна користь” від вільного розповсюдження інформації (піратів), щоправда, непряму рекламу не так вже й легко, а пряму шкоду теж неможливо порахувати, бо значна частина тих, хто скачував, просто не отримала б доступу до паперової книжки, навіть якщо дуже хотіла б: книжка була на полицях переважно київських книгарень та мережі книгарень «Є».

Книголюбам пропонуємо купить мебель
для ваших книг.
Шафи зручні для всіх
видів книг, окрім електронних.
www.vsi-mebli.ua

Життя бентежне, але не зле, як казала одна наша знайома. Тому нам доводиться давати рекламу, щоб підтримувати сайт

проекту. Але ж Вам не складно буде подивитись її? Натискати на ці посилання зовсім необов’язково , але якщо Вам щось впало до вподоби - дозволяємо . З повагою, колектив "Автури".

Рецензія

20.01.2010

Вода в хорошем смысле слова

Рецензія на книжку:
А.Санченко. Баркароли : Оповідання

На фестивале "Киевские Лавры" подходит ко мне человек и предлагает взять на рецензию книгу. Отягощенный печальным опытом общения с назойливыми графоманами, я начинаю отнекиваться: мол, далеко не о каждой книге готов писать. Человек спрашивает, о каких же книгах я готов писать. Отвечаю с вызовом: о хороших. Человек протягивает книгу и, пристально глядя в глаза, заявляет: "Эта - хорошая".

Хмыкнул, сунул в сумку, дома отложил в сторону. Взялся через пару недель. Прочел одну страницу, другую - черт возьми, действительно хорошая! Более того - уникальная. Потому что в современной украинской литературе маринистики - кот наплакал. Тем более, хорошей маринистики - яркой, увлекательной, остроумной. У Антона Санченко именно такая.

В этой книге много воды - в хорошем сымсле этого слова. Воды днепровской и черноморской, теплой и ледяной, штормовой и спокойной. По воде ходят корабли, на кораблях трудятся люди. Вроде бы такие как все, но все же немного особые. Санченко знает эту особую корабельную жизнь назубок - в качестве судового радиста от ходил в море полтора десятка лет.

Первая ассоциация, безусловно, Конецкий. По духу Санченко очень близок к классику советской маринистики, однако есть и отличия. Прежде всего - язык. Боюсь быть категоричным, но мне кажется, по-украински о флотской жизни так еще не писали. Второе - эпоха: почти полвека разницы в возрасте определяют немалую разницу в описываемых реалиях. Наконец, третье и, возможно, самое важное - интонации.

Проза Санченко пронизана музыкальными ассоциациями, не зря же книга носит название "Баркаролы". Причем, несмотря на разнообразие песенных цитат - "ВВ", "Отель Калифорния", "Хоакин Мурьета", непристойные частушки, - здесь главенствует блюз. С него начинается первый рассказ под названием "Глобализация", задающий камертон всей книге. Since I met You baby all I need is You... Одинокий голос человека витает над водой, распространяя по волнам эфира светлую, чуть лукавую печаль. И корабль плывет.

Юрий Володарский

(Джерело: ШО)