Проект “Джошуа”: плюси і мінуси.

 
Проект “Джошуа”: плюси і мінуси
Книжки за жанрами

Всі книжки (1641)

Колонка

Проект з "Родимками" Іри Цілик - дещо інакший. Це була настільки вдала Ірина книжка (а ми знаємо, що говоримо, - не інтуітивно, а за статистикою), що нам було дуже шкода, що вона розійшлася в такій малій кількості друкованих примірників, більшість читачів надали перевагу скачуванню умовно безкоштовної електронної версії, не переймаючись запропонованою післяплатою. Авторам не звикати. Але кількість і тривалість цих скачувань навіть після того, як книжку припинили рекламувати в мережі, примушували нас шукати іншого продовження цій історії.

Новий проект реалізовуватиме освітні програми у сфері літератури, книжкової справи, літературного менеджменту та дотичних сферах суспільного життя, які пов’язані з роботою над текстом.

Отож, в нашому випадку кожен двадцятий захотів скачані електрони матеріалізувати в паперовій версії. Оце і є „рекламна користь” від вільного розповсюдження інформації (піратів), щоправда, непряму рекламу не так вже й легко, а пряму шкоду теж неможливо порахувати, бо значна частина тих, хто скачував, просто не отримала б доступу до паперової книжки, навіть якщо дуже хотіла б: книжка була на полицях переважно київських книгарень та мережі книгарень «Є».

Книголюбам пропонуємо купить мебель
для ваших книг.
Шафи зручні для всіх
видів книг, окрім електронних.
www.vsi-mebli.ua

zahid-shid.net

Телефонный спрвочник Кто Звонит

Життя бентежне, але не зле, як казала одна наша знайома. Тому нам доводиться давати рекламу, щоб підтримувати сайт проекту. Але ж Вам не складно буде подивитись її? Натискати на ці посилання зовсім необов’язково , але якщо Вам щось впало до вподоби - дозволяємо . З повагою, колектив "Автури".
Рецензія

23.09.2011

Рецензія на книжку:
Джошуа Слокам. Навколосвітня подорож вітрильником наодинці : Роман
(Переклад: А.Санченко, Чернишенко Володимир, Струнін Дмитро, Бережний Олесь, ван дер Бюйтен Захар, Мисько Сергій, Михайловська Галина, Семигаленко Ірина, Чумак Василь)

Кілька тижнів тому завдяки групі “Український переклад” на Facebook дізнався про проект “Джошуа”, зреалізований на сайті “Гоголівської академії”, – колективний переклад книжки капітана Джошуа Слокама “Навколосвітня подорож вітрильником наодинці”. Перша реакція – ну, нарешті! І жаль, що дізнався запізно, бо й сам радо долучився би до цього проекту. На Форумі першим ділом розшукав цю книжку, а після Форуму – читати, і то негайно.

Вчора дочитав. Враження – дивна суміш позитиву і негативу. Позитиву однозначно більше. З нього і почну (наші критики зазвичай роблять навпаки, а часом позитиву взагалі не бачать, хоч він до них аж волає :-)).

Позитивним є сам факт появи цієї книжки українською. Ще один крок у правильному напрямку – до світу, а не від нього. Фактично жодних претензій до оформлення – браво стронґовському! Єдине, що я додав би, – це детальніші мапи, але то таке, з дитинства маю пунктика на мапах, і це, здається, не лікується. Далі – морська термінологія: тут перекладачі попрацювали на славу, і було над чим, бо ж очевидно, що у нас цей лексичний пласт розвинутий значно слабше, ніж в англійській. Сам із цим зіткнувся, коли перекладав “Плавання “Досвітнього мандрівця” К. С. Люїса, хоч Люїс до моря мав приблизно таке ж відношення, як Слокам – до суші :-) Словом, знаю напевне, що проблем там вистачало, і перекладачі дали собі з ними раду – молодці.

Тепер кілька слів про недоліки. Видно все-таки, що переклад робили різні люди. Подекуди він читається рівненько і гладенько, а подекуди око все ж зачіпається за якісь хиби. Частенько це пунктуація (розкриваю книжку навмання і беру перше-ліпше проблемне речення): “Люди розповідали мені, що у ньому було золото і я вірив їм на слово” (с. 147); “…а люди все ще продовжували запитувати мене за які кошти я живу, і чим харчуюсь” (с. 148). І такого чимало. Трапляються проблеми з написанням через дефіс (“…я не задував свічку в цю холодну ніч, і раз у раз визирав з-під ковдри, сподіваючись зустрітися, віч на віч, із самим Наполеоном” – с. 202) і “разом-окремо” (“Того ж дня “Спрей” прибув до порту Галец, Реюньйон, де на зустріч виплив лоцман та зупинив судно” – с. 187). Окрема тема – географічні назви. Наприклад, Sandy-Point я б усе-таки передавав як “Сенді-Пойнт”, а не “Сенді-Поінт”, бо англійське point – слово односкладове. Valparaiso – місто в Чилі, де говорять іспанською, отже, мало б бути “Вальпараїсо”, а не “Валпарейзо”, на англійський манір. Потім, або “Маврикій” і “Тринідад”, або, нехай уже, “Маврікій” і “Трінідад”, хоч це й ріже око, – але не “Маврікій” і через кількадесят сторінок – “Тринідад”. Але найсмішнішим із географічних “проколів” (чи “приколів”?), які мені трапилися, був такий: прибувши до Кейптауна, Слокам вирішив помандрувати трохи країною і подався до Преторії, де зустрівся з Паулем Крюґером, президентом… Трансильванії! :-))) Де Трансильванія, а де – Трансвааль, президентом якого і був той Крюґер!

Очевидно, колективний переклад висуває просто-таки захмарні вимоги до редактора, а редактори в українському книговиданні – це взагалі тема окрема і доволі болісна. Та й самим перекладачам варто якось тісніше співпрацювати між собою, хоч як у цьому випадку організувати це на практиці – тут ще треба подумати. Зрештою, і відкритість до такої співпраці в різних людей різна.

Так чи так, а перекладачам (зокрема, Антонові Санченку, який, наскільки я розумію, доклався до цього проекту найбільше) і всім іншим залученим фахівцям хочеться щиро подякувати. Попри недоліки, яких тією чи іншою мірою все одно не уникнути – не раз пересвідчувався, що не помиляється тільки той, хто нічого не робить, – книжка вийшла, книжка читається і книжка цікава. Дасть Бог, буде колись друге видання, то всі ті речі, про які я згадував вище, можна буде поправити. А ті шановні критики, які воліють наголошувати на негативі, нехай краще скажуть, де ще можна українською мовою почитати про те, як жили люди сто з гаком років тому у таких цікавезних місцинах як Хуан-Фернандес, Самоа, острови Кілінґа чи Родріґес і як ті місця тоді виглядали.

Андрій Маслюх

(Джерело: Драгоманія)

Реклама
Rambler's Top100