|
20.02.2012
Рецензія на книжку:
А.Дністровий. Патетичний блуд : роман
Студентське середовище, в якому всі вічнозакохані, невтомнозбуджені та майже перманентно пяні, є в книзі не лише тлом, а й головним персонажем. Герой мешкає в гуртожитку, в головах його ліжка стоїть надмогильна плита, вчиться він на історико-філологічному, але зайнятий переважно зовсім не навчанням. Настя, Юля, Ліда, Поліна, просто прекрасні незнайомки зявляються і зникають у житті героя не довше, ніж на сторінку-дві. Деякі з них наївно чекають від нього серйозних стосунків, більш досвідчені розуміють, що це марно, але закохуються в нього практично всі, на кому тільки зупиняється його тверезий чи пяний, а надто пяний погляд. Стилістика твору пронизана реченнями на зразок: Облизую губи, на яких висох слиз її лона, про які по-іншому, ніж патетичний блуд, дійсно не скажеш. Зранку прокидаюся від приємного дотику пари гарячого чаю до обличчя. Розплющую очі на стільці біля ліжка стоїть велика чашка з двома бутербродами на тарілці. Вставай, усміхається Юля, одягнута в мою чорну футболку з вицвілою мордякою Моррісона, вона підходить до мене й цілує в губи. Під футболкою, натягуючи тканину. випинаються гарні груди, я оголюю їх, беру в долоні й кажу, що вони такі беззахисні, дивно, чому в чоловіків виникає бажання завжди їх пестити-обороняти? Ти про це ніколи не думала? Юля здивовано дивиться й каже, що це, мабуть, повязано з материнством. Від неї пахне шампунем і милом. Іду в душ. Коли повертаюся, мій чай ледь теплий. Юля каже, що зробить гарячий. Відмовляюся. Ми забуваємо про чай, я тягну її на себе. Юля мені страшенно подобається, бо не боїться пліток і венеричних хвороб, адже якщо кохається без презерватива, значить, вони її не бентежать. Вона, як і я, зневажає безпечний секс. Це просто здорово! Це мене заводить, бо кохатися з презервативом це те ж саме, що говорити правду закритим ротом чи брехати із заплющеними очима
Наталка Сняданко
(Джерело:
Львівська газета)
|
