Книголюбам пропонуємо
купить мебель
для ваших книг.
Шафи зручні для всіх видів книг,
окрім електронних.
www.vsi-mebli.ua
Життя бентежне, але не зле, як казала одна наша знайома. Тому нам доводиться давати рекламу, щоб підтримувати сайт проекту. Але ж Вам не складно буде подивитись її? Натискати на ці посилання зовсім необов’язково , але якщо Вам щось впало до вподоби - дозволяємо . З повагою, колектив "Автури".
|
Життя попереду : Роман. Переклад з французької
Ромен Ґарі (Еміль Ажар)
— К.І.С.,
2009.
— 168 с.
— (Серія: Європейська проза).
— м.Київ. — Наклад 2000 шт.
Можливість автографа.
ISBN: 978-966-2141-15-3
Жанр:
— Мелодрама
— Класичні переклади
Анотація:
Момо народився у Бельвілі, передмісті Парижу, де живуть переважно "нефранцузи". Араби, негри і євреї, які "перейшли у Бельвіль з Європи дуже давно, старі й утомлені, тому й мусили зупинитись тут і не змогли йти далі". Це смішна, зворушлива і трагічна історія маленького арабського хлопчика і старої єврейки, яка його виростила. Мадам Роза старіє і робиться немічної, Момо змушений сам боротися з життям і за життя - своє і Мадам Рози.
"Життя попереду" - другий роман Ромена Гарі, надрукований 1975 року під іменем Еміля Ажара і відзначений Ґонкурівською премією.
Цей перший переклад Ромена Ґарі українською.
Спеціальна відзнака премії "Сковорода" - 2009.
Лінк із зображенням книжки:
|
Результат: 1-2
(всього 2)
|
Сторінка:
1
|
Відгук |
12.07.2010
На одному подиху, менш ніж за 24год прочитала "Життя попереду" Ромена Гарі. Якщо у когось є зайва доба - то запрошую і дуже рекомендую!
http://t-aska.livejournal.com/42753.html
|
11.07.2010
Книжка неперевершена, розумієш, чому вона ввела в оману журі Гонкурівської премії :) Польський емігрант, замаскований під француза (автор) пише від особи арабського хлопчика, якого виховує стара єврейка. Ніскільки не дивуюся тому, що журі сприйняло цього міфічного араба за автора. Тож Ромен Гарі став єдиним двічі володарем цієї премії заслужено.
Про що книжка розповідати нечемно, начебто. Для себе я охарактеризував її, як "Собор Паризької Богоматері" догори дригом, недарма автор весь час згадує Віктора Гюго устами своїх героїв, а один маразматичний алжирець навіть вважає ним хлопчика, плутаючи ім'я і називаючи Віктором. Втім, судження про те, хто в парочці мадам Роза - Момо, був Есмеральдою, а хто Квазімодо, залишу на розсуд наступних читачів.
І перекладач, звичайно, молодець. Хоча й не певен, що хрянцузькі матюки треба перекладати російськими :)
|
Результат: 1-2
(всього 2)
|
Сторінка:
1
|
|
|
|