Дара Корній : Гонихмарник : роман : Відгуки читачів.

Відгуки читачів на книжку Дара Корній. Гонихмарник : роман. У жанрах Міське фентезі, Містичне, Молодіжне.
 
Дара Корній : Гонихмарник : роман : Відгуки читачів
Книжки за жанрами

Всі книжки (1510)

Книжки за першою літерою назви
Книголюбам пропонуємо купить мебель
для ваших книг.
Шафи зручні для всіх
видів книг, окрім електронних.
www.vsi-mebli.ua

zahid-shid.net

Телефонный спрвочник Кто Звонит

Життя бентежне, але не зле, як казала одна наша знайома. Тому нам доводиться давати рекламу, щоб підтримувати сайт проекту. Але ж Вам не складно буде подивитись її? Натискати на ці посилання зовсім необов’язково , але якщо Вам щось впало до вподоби - дозволяємо . З повагою, колектив "Автури".
Книжка
Книжка Дара Корній "Гонихмарник : роман" (фото 1)
Гонихмарник : роман

Дара Корній

Клуб сімейного дозвілля (КСД), 2010. — 336 с.
— м.Харків. — Наклад 9000 шт.

Тверда обкладинка.
ISBN: 978-966-14-1009-0
ББК: 84.4УКР

Жанр:
Міське фентезі
Містичне
Молодіжне

Анотація:
У життя Аліни вриваються чари, яким вона не здатна протистояти, і кревний ворог Градобур — заклинач дощу. Щоб перервалася нарешті низка нещасть, що переслідують уже кілька поколінь її родину, потрібна жертва! Невже героїня покладе на вівтар вистраждане кохання до дивного юнака у чорному, що зветься Кажан? Кажан - Дводушник.
Треба мати дуже прозорливе, дуже українське серце, щоби побачити дводушників. Дара Корній — побачила. І не втаїла від нас, читачів, історію, у якій реальне життя переплелося з містикою українських легенд так логічно, що не повірити у це просто неможливо. Бо ми теж — частина легенд майбутнього, де не буде комп'ютерів і високих технологій, а тільки Людина, Любов і боротьба між Добром і Злом. Саме про Любов, про боротьбу між Добром і Злом роман Дари Корній «Гонихмарник». Ви читатимете, а над вами витатиме легкий вітерець справжньої української магії...
(Люко Дашвар)

Поділитись:

Лінк із зображенням книжки:

  Уривок з книжки Рецензії в пресі (13) Відгуки читачів (9) Де купити (2) Скачати файл

Результат: 1-9 (всього 9) Сторінка: 1
Відгук

27.04.2014
Книгоман (Оцінка: Варто прочитати)

Шановна пані Мирославо!
Цими вихідними із насолодою прочитав Вашого «Гонихмарника». Найбільше припало до вподоби і вразило оте плетиво української магії та реального кохання двох палких сердець, за яке не шкода віддати навіть життя… а ще – львівська, так, саме наша «львівська» українська мова, без жодного русизму!, що так часом «ріже слух», трапляючись у інших сучасних **********ів. Ніколи не думав, що зізнаюся Вам у цьому…, але, я сам пересуваюся на інвалідному візку, тому цілюще подіяли на душу епізоди про фільм «Скафандр і метелик», порятунок Марти із безодні відчаю, адже допомагаючи іншим, вона відчула смак і сенс власного життя. Словом, наснаги Вам і дякую за романи, які зцілюють душу.
З повагою, Ігор

31.05.2013
Дена Морів (Оцінка: Варто прочитати)

Велика гордість за нашу країну, що вона має таких авторів, як Дара Корній. Дуже чудова, загадкова, таємнича книга, що бентежить, та не відпускає, допоки не дочитаєш її до останньої сторінки. Ця книга нагадала деякі моменти з власного минулого, тому для мене вона є ще більш особливою. Багато дуже важливих та повчальних думок, прекрасна львівська атмосфера (для мене, як жительки індустріального Запоріжжя це теж було дуже приємно відчувати), містика, кохання, та непередбачуванність. Одним словом, ця книга більше ніж просто варта бути прочитаною!

23.02.2013
Буквогриз (Оцінка: Варто прочитати)

Вважаю нічого спільного з згаданою Сутінковою сагою ця книга немає.
Вона унікальна вже тим, що ґрунтується саме на українській (!) міфології.
Головна героїня мені дуже подобається. Десь коли натрапила, мовляв, вона занадто мудра і підлітки так не говорять, і тому схоже.
От не погоджусь, сама як підліток знаю, є такі люди. Правда є.
Ця книга на поличці з улюбленими і перечитана не один раз!
Читати! Однозначно читати!

05.09.2012
софія (Оцінка: Варто прочитати)

Прочитала рецу... ну що сказати - однобока суб'єктивно-упереджена. Видно, що автор рецензії за віком (фактичним чи віком душі) далекий від віку головної героїні, а також поганенько розбирається у психології підлітків. А моралізаторським стилем викладу колишню вчительку мою чимось нагадує)).
Спочатку про стандартність - а що, Стеані Майєр та інші "класики"надто нестандартні" і своїми творами вони відкрили Америку? А що нині не є хрестоматійним?
Аліна - ім'я таке ж російське, як і польське. Можна ще перерахувати країни, де воно вживається.
Втуляти мені, студентці, як живуть студенти? А живуть вони по-різному. І не треба ображати т. зв. "золоту молодь", яка в більшості не є такою, як собі уявляє автор рецензії.
Бред Пітт - чуйна і добра людина? Шановний (на) папарацці, ви його знаєте особисто?)
Ще одна деталь, на яку "купився" рецензент - буквальне ( як для людини, яка береться писати рецензію, тобто судити автора з професійної т. з.) сприйняття піар- ходу, тобто ярлика"Українська Стефані .." Аяяй, папарацці!)
Автор реци фактично вчепився до образу ГГ і критикує, критикує...в основному її обліко моралє, а тут вже пахне особистими смаками і вподобаннями, а не об'єктивністю.

Якщо вам не сподобалася Аліна, не факт, що читачам того віку, на який розрахована книжка, вона не сподобається. Бо мені особисто дуже сподобалася.

РЕКОМЕНДУЮ!

07.08.2012
папарацці (Оцінка: Не варто читати)

Оскільки в окремих виданнях Дару Корній називають "українською Стефані Майєр", прихильникам авторки саги скажу одразу: не тягне Корній до такої планки. Це не образа, в даному випадку це навіть не критика - це звичайна констатація факту людини, яка прочитала море книжок, яка досі читає багато, хоча не завжди має час, котра читає вночі, якщо немає часу вдень. Я читала і Стафані Майєр - для того, щоб ознайомитися, чим захоплюється сучасна молодь, і Дару Корній - бачила доволі схвальних відгуків на "Гонихмарника"
Так от, спробую коротко. Що відштовхує в цій книзі:
1. Головна героїня. Вона відштовхує і як людина, і як літературний персонаж. Як людина вона зарозуміла, самовпевнена, зверхня і, що вже тут зм’якшувати... хамувата... і дуже правильна в поведінці: і в гори вона ходить, і на змагання, і читає серйозну літературу, і кошенят здіймає з дерев, і, напевно, бабусь переводить через дорогу. І одночасно вона - оригінальна бунтарка. Так у всілякому разі задумала авторка, от тільки бунтарство у неї надто хрестоматійне, схематичне... Як літературний персонаж - вона не має рис особистості. Це збірний образ. Авторка зібрала докупи риси, які, НА ЇЇ ДУМКУ, притаманні підліткам (неодноразово писали, що в авторки є дочка, та я глибоко сумніваюся, що в неї характер подібний на характер героїні, тому Аліна така, якою її вигадала автор, але, на жаль... не жива, як неживими були ті патріоти і піонери, про яких розповідалося в ура-патріотичних книжках за часів совєтів).
Чомусь пригадується старий мультик, у якому був такий віршик:

Принцессы образ собирательный
И безусловно поучительный.
В начале фильма - отрицательный.
В финале фильма - положительный.

Ну це ж так просто і стандартно!
Насправді підлітки не зовсім такі — у будь-які часи. Вони рідко читають Кафку (як би цього не хотілося авторці) і переважно їх не витошнює на "Розвіяні вітром". Хоча, визнаю, цю книгу вони також читають нечасто. Але назвати "Розвіяні вітром" жіночим романом важко за будь-яких умов. Так може сказати людина, яка насправді його не читала. Тоді жіночими є романи Шарлотти і Емілі Бронте, Джейн Остін. Якщо вважати жіночим роман, написаний жінкою, то й твір Дари Корній також - жіночий роман. До речі, тут я висловлю тверде переконання, що авторка мислить стереотипно, бажаючи підкреслити оригінальність своєї героїні вона насправді демонструє стандартність мислення і підпадання під вплив. Людина, що має власну точку зору, не навіяну пресою, ніколи не критикуватиме книжку чи фільм не прочитавши чи не переглянувши. А людина вихована не скаже "гидота" на річ, написану чи зняту майстерно, навіть якщо це не в її смаці. Вона скоріше скаже: "Це не моє!". Що ж наша героїня Аліна? На "Розвіяні вітром" вона виблювала (очевидно, вона читала лише любовну лінію, бо загалом це - роман-епопея, який показує історію через призму долі окремих людей, роман, у якому автор виявляє неабияке знання людської психології, показує настільки складні, неоднозначні особистості, що сумнівів у їх правдивості не виникає!), але приємніше обблювати ні в чому не винну книжку, ніж подумати над нею. Що і робить Аліна. Далі - фільм "Троя" - розкритикований любителями "серйозного і високохудожнього кіно". Я читала такі відгуки. Очевидно, їх читала і Дара Корній. Саме тому її Аліна вважає час, витрачений на цей фільм, втраченим, а Бреда Пітта просто тупим красунчиком. І скрушно розмірковує, що сказав би Гомер...(цікаво, чи сама вона читала Гомера хоча б у переказі А. Куна?) Але фільм досить близько слідує за сюжетом Іліади. У ньому є філософські теми. У нього є і виховне значення. Тема вибору, благородства, зради, підступності. А Бред Пітт, до речі, цікава і благородна людина, варта поваги, яка йшла до визнання не таким вже й легким шляхом. У всілякому разі у нього не було татуся, який купив йому все. Але ж наша Аліна читає Кафку,тому їй не хочеться розбиратися, чи Пітт просто тупий красунчик, і чи "Троя" просто тупий фільм. Газети пишуть, що тупий - значить тупий.
А згадаймо хамське поводження з викладачами. По-перше, жоден студент не знає більше за професора (хіба би вже дійсно той професор все купив), а тому ВАРТУЄ ПОВАГИ!!!!! Якщо зараз мій відгук читає вчитель - він мене зрозуміє: є такі учні,та і студенти, які люблять повимахуватися. І таких треба вчити, показуючи, що вони знають далеко не все. Але ж Аліна не з тих, хто скаже: "Я знаю, що нічого не знаю". Це для неї запросто, вона для цього надто "розумна".
Та й всі її бунтарства стандартні і передбачувані. Подумаєш, вифарбувала волосся! Це все вже було. Розум, гідність і зрілість у тому, щоб зуміти бути собою, як би тебе не пресували. Вдягати старі штани, бо не маєш гроші на нові і не відчувати себе приниженим, людиною другого сорту, вчитися, розвиватися НЕ ПРИНИЖУЮЧИ ІНШИХ!
Далі. У героїні власна квартирка-майстерня в інститутському віці. О, та це вже золота молодь! Любі читачі, ви знаєте багато молодих людей, що мають окремі квартири. Взагалі живе та кобітка на європейський манір. Та й виїзд закордон наприкінці книги....Чи багато українських студенток втекло б від кохання закордон? Хіба що в село, звідкіль вони родом. За кордон - одиниці (ті, що дуже багаті, або ті, що роками шукають закордонних стипендій). Напевно, автор розраховувала і на закордонну аудиторію (авдиторію, як зараз модно говорити в українських колах). І щоб не шокувати вразливих іноземців умовами життя української молоді - трохи наблизила її життя до європо-американської. Щоправда, штучно, але кого ж турбує реалізм. Це ж містика! Фантастика. Так от - побут Аліни - це теж з галузі фантастики!Так українські студенти не живуть!
Ну і ім’я...А українського ймення щира українка Дара Корній не знайшла для своєї героїні? Шкода... Напевно її героїня має ім’я Аліна, щоб подобатися російськомовному читачеві... Трюк дешевий.
2. Слабо прописані образи інших героїв, зокрема, мами Аліни Ірини. Авторка ніяк не визначиться, яка ж та Ірина? То вона в неї розумна, то не дуже, то надто модна, як на дівчину з села, має аж надто вишуканий смак. Сумно, що в книзі прослідковується вічний сюжет: мати і донька не розуміють одна одну, а батько й донька - нерозлийвода... Сюжет старий, дуже старий. Йде ще з сюжетів давніх греків: мати-син, донька-батько. Але життєво правдивий, на жаль.
Дуже схематичні подруги Аліни, передбачувана поведінка Кажана...Дуже схематична і стандартна дівчина-лялечка, яку Кажан взяв з собою, щоб викликати ревнощі Аліни в горах. Все дуже і дуже стандартно, передбачувано і хрестоматійно.
3. Багато ситуацій кальковано з відомої літератури. Як от: погані хлопці нападають на юну красуню і її захищає принц, що невідомо звідки взявся... Ну якщо вже Дара Корній хотіла показати, що може краще від Стефані Майєр, то чого ж злизувати сюжет?
Чесно кажучи, коли я читала "Гонихмарник", мене страшенно дратувала головна героїня, дратували істини, які повторює автор, часто залояжені й відомі, дратували згадування ЛИШЕ дуже відомих літературних творів, мистецьких шедеврів, як от Мони Лізи... (її згадує Аліна). Так, це всім відомий шедевр, але як знавець мистецтва (який ще й випиндрюється енциклопедійними знаннями перед викладачами) Аліна могла б згадати якусь менш відому роботу, іншого митця, чим додала б знань широкому загалу...
Великим плюсом книжки є мова. Мова гарна, є навіть перлини образів (як про місяць і зірки з вікна Аліни). Добре, що українці намагаються писати цікаві за сюжетом книжки, хоча це тільки спроба й не дуже вдала. І використання української міфології - це теж дуже добре. Але цих плюсів у книзі надто мало, щоб рекомендувати таку книжку до читання.
Можна б ще багато писати, але, чесно кажучи, набридло. Знаєте, є книжки, які, як і деякі люди, мовби підіймають до свого рівня, підіймають на виший щабель освіченості, розуміння життя, розуміння людей, відчиняють якісь двері, які досі буди зачинені. І це стосується вартісних книжок будь-яких стилів, жанрів, будь-якого часу. Але книжка "Гонихмарник" НЕ З ТАКИХ. Перша книжка Дари Корній - тільки чтиво. І, на жаль, це правда. Критиковані Аліною жіночі чи детективні твори є набагато кращими, більше того, вони вже увійшли до світової класики. Сподіваюсь, що надалі сюжет творів **********і, багатогранність образів "доростуть" до мовного рівня. А поки що...

10.03.2012
Ukrainka (Оцінка: Варто прочитати)

читаючи роман завжди відчувала присмак містики, чарівної ... української...
такої яку хочеться відчувати, творити відчуваючи її...
прочитавши книгу знову почала малювати і писати, за що дуже вдячна письмениці, що в слушний момент в моєму житті з'явилась така книга
вже втретє її перечитую, насолоджуючись як перший раз

25.02.2012
Фантазерка::) (Оцінка: Варто прочитати)

ДОСИТЬ ЦІКАВА книга -фантастика з нотками романтики.....мене заворожив цей роман ...прочитала за один день...Хочу прочитати і наступну книгу Дари Корній

06.10.2011
Царівна "О" (Оцінка: Варто прочитати)

Просто наймовірно гарна і цікава книга! Так хочеться вірити, що все це існує, все це поряд з нами - читаючи такі книжки відчуваєш голос крові, голос язичницьких предків. Просто супер!!!

24.08.2011
Оксамитка (Оцінка: Варто прочитати)

Не проста ця книга, не проста. Поки читала, спати нормально вночі не могла, прокидалась серед ночі, а в очі дивився повний Місяць, а коли засинала, то мене переслідував загадковий Гонихмарник. Ця книга має силу, велику силу! І не кожен може її осягнути. Але як завжди цікаво знати про те, що жахає і на якому табу! Ви думаєте, це все магія вкупі з пустопорожніми дитячими казочками? Навпаки, це сила, що здатна рухати Всесвіт і змінювати все навколо навіть наперекір долі. Це Кохання!
Результат: 1-9 (всього 9) Сторінка: 1
Реклама
Rambler's Top100