Відгуки читачів на книжки.

Список всіх відгуків на книжки за датою додавання на сайті Avtura.com.ua.
 
Відгуки читачів на книжки
Книжки за жанрами

Всі книжки (1428)

Колонка

Проект з "Родимками" Іри Цілик - дещо інакший. Це була настільки вдала Ірина книжка (а ми знаємо, що говоримо, - не інтуітивно, а за статистикою), що нам було дуже шкода, що вона розійшлася в такій малій кількості друкованих примірників, більшість читачів надали перевагу скачуванню умовно безкоштовної електронної версії, не переймаючись запропонованою післяплатою. Авторам не звикати. Але кількість і тривалість цих скачувань навіть після того, як книжку припинили рекламувати в мережі, примушували нас шукати іншого продовження цій історії.

Новий проект реалізовуватиме освітні програми у сфері літератури, книжкової справи, літературного менеджменту та дотичних сферах суспільного життя, які пов’язані з роботою над текстом.

Отож, в нашому випадку кожен двадцятий захотів скачані електрони матеріалізувати в паперовій версії. Оце і є „рекламна користь” від вільного розповсюдження інформації (піратів), щоправда, непряму рекламу не так вже й легко, а пряму шкоду теж неможливо порахувати, бо значна частина тих, хто скачував, просто не отримала б доступу до паперової книжки, навіть якщо дуже хотіла б: книжка була на полицях переважно київських книгарень та мережі книгарень «Є».

Книголюбам пропонуємо купить мебель
для ваших книг.
Шафи зручні для всіх
видів книг, окрім електронних.
www.vsi-mebli.ua

zahid-shid.net

Телефонный спрвочник Кто Звонит

Життя бентежне, але не зле, як казала одна наша знайома. Тому нам доводиться давати рекламу, щоб підтримувати сайт проекту. Але ж Вам не складно буде подивитись її? Натискати на ці посилання зовсім необов’язково , але якщо Вам щось впало до вподоби - дозволяємо . З повагою, колектив "Автури".
Пошук відгуків
Фраза:
Результат: 1-20 (всього 257) Сторінка: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 »
Книжка Відгук
В.Киян, Лоцький Юра
26.04.17
люба (Оцінка: Варто прочитати)

ніколи не думала що отримаю стільки емоцій від начерків - як можна знайти стільки граней життя і описати їх так цікаво- дякую авторам за нове бачення здавалося б давно відомого, за невимушену мудрість - рекомендую читачам поринути в таїну як вигаданого так і примарного світу цього нового здобутку цих авторів Відгуки на книжку

О.Апальков
13.03.17
Ініціатор (Оцінка: Варто прочитати)

Попутчик новітньої історії (О. Апальков, «Право на дорогу»)

Колаж із переплетених життєвих стежок, представлений у книзі «Право на дорогу» провідного українського літератора Олександра Апалькова, виконаний у кращих традиціях імпресіонізму. Мова не тільки про символічну обкладинку з натяками на містику кохання, далекі вершини та впертий рух вперед, але й про тексти, що живуть за цією обкладинкою. Там зібралися спогади, роздуми, белетристика і навіть дві публіцистичні розвідки про долю музеїв Шевченка та Гайдара в Каневі.
Автор сміливо фліртує з Кліо, музою історії, чого і слід було очікувати від засновника видавництва «Склянка часу / Zeitglas». Завдяки її покровительству життя Апалькова постає перед читачами як епос. Юність міського кумира, співака в студентському ансамблі «Молоді». Вибір професії перекладача, коли ділові люди рідного міста покликали допомогти знайти спільну мову з грошовитими німцями. Налагодження зв’язків між громадами і доставки гуманітарної допомоги, спроби підняти культуру, дипломатична кар’єра, принесена в жертву літературі, справі життя – товстому журналу, на сторінках якого Апальков демократично дає слово і метрам, і початківцям.
Чому «право на дорогу»? Чи це з оповідання О’Генрі «Дороги, які ми вибираємо», натяк на те, що Болівар не виніс двох, творчого щастя та буденного комфорту? Чи це про непрості відносини з улюбленими жінками до зустрічі з одною-єдиною? Або все ж про блага сучасної цивілізації, свободу пересування, культуру без кордонів? Автор, судячи з нотаток в книжці, об’їздив весь континент, що лише укріпило його місцевий патріотизм, відданість рідному Каневу. Він міг би проводити більшу частину життя в компанії благополучних бюргерів, попиваючи пиво і обговорюючи зміни в європейській політиці після другої світової війни, натомість він повертається додому і біжить на базар, щоб придбати у старого продавця роман-газету і не дати йому померти від голоду.
Попутчик новітньої історії, фан Льва Копелева, живописець новітніх українських злиднів і пошукач секретів європейського процвітання, переважно російськомовний автобіографічно-ліричний герой Апалькова подорожує Західною Україною, наче зарубіжжям. Але саме тут – не в Німеччині, Голландії, Данії чи Вірменії – чомусь розцвітають пишним цвітом історії кохання («Під мармур», «Марта», «Примара», «Її політик»). Ліричний герой раптом стає україномовним і, попри якийсь подвійний сум – втричі симпатичнішим. Лаконічна, істинно імпресіоністська манера Апалькова підвести читача до вражаючої деталі й згадати її мимохіть, двома словами в детальному описі мізансцени, наче тут нема нічого особливого – особливо доречно виявляється у, так би мовити, переказі недосказаного між чоловіком та жінкою.
Єдине, чого бракує цій книжці – але це моя претензія до всіх сучасних літераторів, не тільки Апалькова: старанно приховані за кулісами конструкторські емоції, які не може не відчувати деміург власного шляху в літературному процесі, творець власного соціуму та літературного середовища. Чомусь вважається, що вразити читача можна лише простими сильними пристрастями, такими, як любов, смуток, горе, і це все випльоскується на читачів. Передавати радість досягнення згоди, творення, народження і втілення нових ідей – це вважається моветоном, заум’ю, це відштовхує «лайки» фанів і притягує лайку недалеких критиків. Краще якої, втім, свідчити про якість твору може лише їх мовчання після публікації твору, настільки сміливого, що нечисть затикається і тікає, відчуваючи недоречність своїх примітивних рефлексій.
Тим не менше, хоча дороги Апалькова не ведуть прямо до його творчої майстерні, ними все одно цікаво і повчально прогулятися. Кохання на лавочках, снайперки і богемні спокусительки, музеї розореної та відцензурованої історії, моря пива та ріки сухого вина (in vino veritas), якими пливуть вміло керовані парусники світоглядних діалогів з подвійним дном – всі ці дива літературного імпресіонізму не дозволять читачу нудьгувати.

Юрій Шеляженко, голова Громадської організації "Літературна студія".

09.11.2016

Джерело: газета "Правдошукач", сайт "Літклуб".

http://litclub.org.ua/texts/show/42089/

https://drive.google.com/file/d/0B7rDUjgT1FCSeDlIamVrVV9seWc/view?usp=sharing Відгуки на книжку

Ю.Шеляженко
13.03.17
Ініціатор (Оцінка: Варто прочитати)

Сімнадцять оповідок проти манії нікчемності та жагу побудувати власне щастя

Вже стало звичним вести мову про короткозорий край двадцятого століття. Отже молодий ще автор ( Шеляженко народився 1981 року) встиг насолодитися певним періодом закату соціалізму в окремо взятій нашій країні, хапнути на повня легені руйнівного вітру його краху, споглянути надії на сталий розвиток нового державотворення і зробити деякі висновки.
У згаданій книжці читач не знайде грассівського забутого обличчя історії у бадьоро-чорних притчах. Хоча на одну з таких ********** зазіхнув. Приміром «Притча про місто ненормальних». Цей текст, що уклався на чотирьох стрінках, буремно ламає джунглі наших турбот вже однією промовою першого ненормального мера химерного мегаполісу, який обіцяє:
– Я дам можливість кожному побудувати власне щастя, або ви можете мене повісити!
І хай читач почитає що із того вийшло. А, може, й так здогадається…
Сторінками книги ходять наші земляки-сіроми «на мітинги за гроші», як і належить, адже так легше «бачити майбутнє». А дехто із мислячих «…коли назюзькається, витягає з-під столу якусь товсту книгу іноземною мовою і читає…», марячи про те «коли ж пріоритетом громадянського суспільства стане захист одинаків від примусової соціалізації?...»
–А що ж робить влада в Києві? – запитує один такий доброхот.
І сам відповідає, здивовано прозрівши, теж запитанням: «Краде наші податки?»
Далі йдуть інсинуативні галюцінації персонажів про інститути «трибунів» у кожному місті, селі… Аби захищати права народу. Про олігархів на мокрому піску, про день незалежності, про те як стати привидами, про солоспіви на майданах, про суперечку навколо реконструкції пісочниці як символу, про єдність із Жаклін Корнійчук та її бачення міжгалактичних перельотів заради щастя й добробуту, і ще багато про що… І уявна зануреному читачеві «стіна-екран перетворюється на вікно» у наш реальний, трохи вже задовго зажурений, але із неугасним бажання «жити просто й сито», світ.

Врешті-решт сублімований герой книги повертається до авторського постулату про те, що кожне «Я» – традиція вірності собі. І цим все сказано.
Отак, приблизно, і виглядає квінтесенція цієї книги про наше життя кінці 20-го та першої і другої «декади» 21 століття.

А як буде далі – почитаємо в інших книжках Юрія Шеляженка.

Олександр Апальков, редактор журналу "Склянка Часу*Zeitglas"

13.03.2017

URL: http://litclub.org.ua/texts/show/42614/ Відгуки на книжку

Н.Білик
04.02.17
Надія Р (Оцінка: Варто прочитати)

Дуже цікава книжка. Дуже хотілось би, щоб книга і в паперовому варіанті дійшла до читача. Сучасні гумористичні оповідання, які розказують про наші гори. Відгуки на книжку

В.Киян, Лоцький Юра
13.03.16
КУЛЮБАСЯ (Оцінка: Варто прочитати)

Дякую за нові ідеї, адже досвід іншої людини = також цінне явище = автори цікаво змальовують стосунки між чоловіко і жінкою, час стрімко летить - важливо відчувати радість і вона є на сторінках повісті Відгуки на книжку

В.Киян, Лоцький Юра
13.03.16
КУЛЮБАСЯ (Оцінка: Варто прочитати)

Чудово - по-новому розгортаються події із моїми вгадуваними героями. Цікаво змінюються їх погляди хоча консерватизм відчутний - але змінити можна лише себе тому є сенс шукати любов через зміни у собі Відгуки на книжку

Д.Корній
21.02.16
Zorjana (Оцінка: Варто прочитати)

Вчора перегорнула останню сторінку "Зірки для тебе" Дари Корній. Книга прекрасна. Вона захоплює з першої сторінки. Жалкую, що так пізно познайомилась з цією чудовою книгою. Я закохалась у Львів. Читаючи, я, ніби, поріднилась з героями роману Зоряною, Сергієм, Арсеном, бабусею Ніною... Я раділа і засмучувалась разом з ними.... Всім раджу прочитати!!!!!! Відгуки на книжку

О.Поляков
01.02.16
sannikolya (Оцінка: Варто прочитати)

Я мама двох хлопчиків, живемо в Києві. Являюсь у старшого в класі (2 клас) головною по батьківським зборам.
скажіть, Вам підручники безкоштовно дають в школах, або доводиться купувати?

Благо я вже другий рік замовляю в українському видавництві Країна мрій (Інтернет-магазині Kmbooks), ми закуповуємо подарунки для
діток, книги, підручники, зошити, ціни найнижчі в інтернеті та й дуже оперативна доставка. Можна робити як оптові закупівлі, так і роздрібні, зручні умови, приємні ціни, великий асортимент дитячої літератури українською мовою.

Скоро вже 8 березня, а потім і кінець навчального року, які у Вас плани, що збираєтеся купувати? Які книги для такого віку найбільш цікаві?

А Ви купуєте підручники і книги, чи Вам надають їх безкоштовно? Відгуки на книжку

Нікалео Ніка, В.Гранецька, Д.Корній, ... (Переклад: Трухан Оксана)
17.01.16
Книгоман (Оцінка: Варто прочитати)

Дякую за увагу до моїх відгуків на Ваші книги.
З повагою, Відгуки на книжку

Вдовиченко Галина, В.Гранецька, Д.Кор...
17.01.16
Книгоман (Оцінка: Варто прочитати)

Швновна пані Вікторіє, щиро дякую за увагу до моїх рецензій.
З повагою, Ігор Зіньчук Відгуки на книжку

М.Вікторія
26.11.15
Dir (Оцінка: Варто прочитати)

Очень хорошая книга. Мне понравилось. Красиво написано! Відгуки на книжку

Девід Бенедиктус (Переклад: Н.Тисовська)
28.01.15
andrew_writer (Оцінка: Варто прочитати)

http://book4u.in.ua/ Відгуки на книжку

О.Скороход
16.01.15
Ольга Красовська (Оцінка: Варто прочитати)

Важко сказати, чому саме мене так вразила книга Олександра Скорхода «Всесвіт»… можливо тому, що потрапила на мій власний пошук себе і свого місця в цьому світі, а можливо тому, що простими, зрозумілими словами автору вдалося донести до читача серйозні істини, про які кожен з нас задумується, хто раніше, хто пізніше… Щирий і позитивний сюжет захопив так, як не кожному геть заплутаному детективу під силу… Після прочитання залишилося стійке відчуття оптимізму, хоча ніби то і не у всіх героїв все склалося ідеально, але книга залишає стійку впевненість, що все складеться позитивно, варто лише на це налаштуватися. Герої, прописані без замудрих психологічних «заморочок» вийшли напрочуд щирими і справжніми, і дуже-дуже живими, такими, що виникає бажання познайомитись з ними в реальному житті. Скажу відверто, я не читаю в метро, ні в паперовому, ні в електронному варіанті… Книга «Всесвіт» в мене з собою, адже там є ще повість, і дуже скоро її місце в моїй сумці замінить наступна книга цього ж автора, який так набагато молодший, але видається настільки старшим, тому що він настільки мудріший… Відгуки на книжку

В.Киян, Лоцький Юра
11.01.15
КУЛЮБАСЯ (Оцінка: Варто прочитати)

Автори чудово і вправно долучають читача до інтриги і змушують шукати відповіді на важливі запити кожного. Я знайшла для себе чудові переживання і радісні ідеї. Раджу огнайомитися усімЮ хто любить нову прозу. Відгуки на книжку

Р.Мельників
22.09.14
Мопед не мій (Оцінка: Варто прочитати)

Вечірня пошта неймовірно втішила - Bohdan Rubchak написав: "Книжка мені сподобалася надзвичайно. Я дуже багато навчився у Вашій добре написаній передмові про Ваш слобідський край і його вплив на нашу літературу. Також деякі імена серед Ваших «сильвето» досі були для мене тільки іменами. Особливо «мотоциклічний» поет залишався загадковою постаттю. Сильветки збудовані й написані дуже добре. Уважно збалансований біографічний і бібліографічний матеріял – один переливається в другий. Стиль сприймається як майстерні новели. Він справляє враження інтимності, неначе Ви особисто знали всіх цих **********ів. Така наукова проза трапляється в нас дуже нечасто – українці,а зокрема українки, намагаються звучати дуже «по-науковому», при тому не кажучи нічого цікавого. Ваша проза робить враження забавно-фривольної, але висловлює глибокі думки.
Коли я – старий читач – так багато скористав із Вашої милої книжки, УЯВЛЯЮ, ЯКОЮ КОРИСНОЮ ВОНА СТАЛА МОЛОДИМ СТУДЕНТАМ". Відгуки на книжку

Меґґі Стівотер (Переклад: Н.Тисовська)
06.09.14
мопед_не_мій_ (Оцінка: Варто прочитати)

Книга дуже атмосферна. Мені подобається як вона написана , а українське видання не може не тішити око.
lana_h
http://www.livelib.ru/reader/lana_h/reviews Відгуки на книжку

С.Дячук
30.08.14
Інна* (Оцінка: Варто прочитати)

Роман дуже сподобався. Перш за все цікавий тим, що це історії реальних людей, а не вигаданих персонажів. Трохи важкувато читався за рахунок гуцульських діалектів. Але одночасно з цим, той же гуцульський говір був своєрідною родзинкою роману. Не буду довго вихваляти книгу, скажу лиш те, що коли ви візьмете її до рук, то вже не зможете відірватись поки не дочитаєте до кінця. На мою думку, це більш ніж достойний твір і у автора велике майбутнє. З нетерпінням чекатиму другу частину. Відгуки на книжку

Р.Скиба
13.07.14
CrazyChemist (Оцінка: Варто прочитати)

Приєднуюсь до попереднього дописувача.
Чи видавалася ця книга у паперовому вигляді? Відгуки на книжку

МихайлоВ
11.06.14
Абетка (Оцінка: Варто прочитати)

Странное ощущение возникает при прочтнении, как будто лично знаешь героев романа. Відгуки на книжку

Д.Корній
27.04.14
Книгоман (Оцінка: Варто прочитати)

Шановна пані Мирославо!
Цими вихідними із насолодою прочитав Вашого «Гонихмарника». Найбільше припало до вподоби і вразило оте плетиво української магії та реального кохання двох палких сердець, за яке не шкода віддати навіть життя… а ще – львівська, так, саме наша «львівська» українська мова, без жодного русизму!, що так часом «ріже слух», трапляючись у інших сучасних **********ів. Ніколи не думав, що зізнаюся Вам у цьому…, але, я сам пересуваюся на інвалідному візку, тому цілюще подіяли на душу епізоди про фільм «Скафандр і метелик», порятунок Марти із безодні відчаю, адже допомагаючи іншим, вона відчула смак і сенс власного життя. Словом, наснаги Вам і дякую за романи, які зцілюють душу.
З повагою, Ігор Відгуки на книжку

Результат: 1-20 (всього 257) Сторінка: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 »
Реклама
Rambler's Top100